ДЕ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

де на́ше (ва́ше, його́ і т.ін.) не пропада́ло (не пропада́є).

Уживається для вираження чиєїсь готовності зазнати збитків, утрат і т.ін. Приклади
  • — Сими днями сподіваюся бочку [риби] розпродати; а там коли з півбочки й пропаде — невелика утрата, де наше не пропадає (Панас Мирний)
  • Де його не пропадало! Він подарує борг і Карпцю, і Підіпригорі, аби лише вони відмовились від його землі (М. Стельмах)

зна́ти, де ра́ки зиму́ють.

Маючи неабиякий досвід, вміти добре розбиратися в ситуації; бути хитрим, спритним. Приклади
  • почу́ти, де ра́ки зиму́ють. Голова [волості] зараз почув, де раки зимують, і почав з писарем потроху обкрадати громадський скарб (І. Нечуй-Левицький)
  • Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Є. Кротевич)
  • Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки,— Од жінок втікають (П. Гулак-Артемовський)

ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти.

Де-небудь дуже тісно. Приклади
  • — Он у Гордія Кошари, ото сім'я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити (Григір Тютюнник)

показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять.

Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т.ін. Приклади
  • Терентій сердито сплюнув.. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь)

де не взя́тися.

Несподівано, раптово з'явитися. Приклади
  • Вже Данько з матір'ю наближався до дверей, як раптом, де не взявшись, викотилось йому під ноги кудлате собача (О. Гончар)
  • Б'ються [лицарі] день, б'ються другий,— як де не взявсь молодий гетьман на коні. Усі склонились [схилились] перед ним (П. Куліш)
  • Як гнали отару через луг, де не взявся сірий вовк і потяг нишком ягнятко в діброву (Панас Мирний)

[та] де [вже] там (тут, тобі́).

Уживається для вираження категоричного заперечення; аж ніяк. Приклади
  • Надбіг [Лис] до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І. Франко)
  • Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста. І так і сяк, неначе справжній злодій, — Та де там! Раз — і знявся, й полетів (М. Рильський)
  • Пішов брат випровадити бабу. Баба й слухати не хоче… Пішла мама: де там (М. Коцюбинський)
Уживається для вираження сумніву в реальності або можливості здійснення чого-небудь. Приклади
  • — А як багатшими станемо, то, гляди, і в школу пошлем [сина]. — Де вже там нашому про школу думати…— махає рукою Явдоха (М. Стельмах)
  • Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядати, Та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Т. Шевченко)

є де розверну́тися.

Вільно, просторо, розлого. Приклади
  • Будинок вийшов красивий, добротний. Дві кімнати, веранда, кухня, є де розвернутися (З журналу)

де не візьми́сь.

Несподівано з'явитися. Приклади
  • де не взя́вся. І відкрився Данькові залитий сонцем таврійський степ і синьоока дівчина, де не взявшись, усміхаючись, бреде по пояс у заповідних розшумованих травах — і то вже був сон (О. Гончар)
  • Де не візьмись сепаратисти — чубаті, шустрі, в сивих штанях, з червоними стрічками, як не вхоплять його [пристава] за шию (С. Васильченко)
  • Коли се де не візьмись п'яниця Грицько (Панас Мирний)
Зовсім несподівано; зненацька, раптово. Приклади
  • Де не візьмись кравчина гайдамаків з Лисенком — геп! і оступили в город! (М. Костомаров)
  • Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню. А тут, де не візьмись, командир корпусу їде (Григорій Тютюнник)

[там (туди́ і т.ін.)] де Мака́р теля́т пасе́, ірон.

Там або туди, де важкі умови життя, куди потрапляють, як правило, не з власного бажання; далеко. Приклади
  • де Мака́р теля́т не пас. Опинились в грізний час, Де Макар телят не пас (В. Іванович)
  • Скільки-то люду… пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе (Панас Мирний)

[ось] де (в чо́му, тут і т.ін.) соба́ка зари́тий (зари́та).

Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. Приклади
  • — Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! Розказуй, а я вже з ним [Мусієм] розправлюся (В. Речмедін)
  • — Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко)

хоч [би] де.

У будь-якому місці; скрізь, усюди. Приклади
  • Біда біду хоч де, то знайде (Укр. присл.)

де попа́ло.

У різних місцях; всюди, скрізь. Приклади
  • Поки молода — вона… віється де попало, з ким попало (Панас Мирний)

є де розгорну́тися.

Наявні відповідні умови для якої-небудь діяльності. Приклади
  • ні́де розгорну́тися. — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (В. Кучер)
  • Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (В. Логвиненко)

почу́хатися, де [й] не сверби́ть, жарт.

Пережити несподівану невдачу, прикрість і т.ін. Приклади
  • Почухався [чоловік], де й не свербить (М. Номис)

де тобі́.

Уживається для вираження заперечення попередньої думки; зовсім ні. Приклади
  • Він [Петро] думав, що сей пройдисвіт ізробивсь тепер таким паном, що й через губу не плюне, думав, що весь в золоті..; аж де тобі (П. Куліш)

де ж (вже) пак, ірон.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Знову невдоволення ворухнулось у серці… на Діденка. Де ж пак, було йому до цього! У нього ж бач справи державної ваги. Фігура! (А. Головко)
  • — Он куди наше добро іде! Де ж пак: кріпаків обібрали, гроші… повернули на довги [борги] (Панас Мирний)
Уживається для ствердження чого-небудь у значенні: само собою зрозуміло, звичайно. Приклади
  • — Хіба ви не чули, не бачили, як поганий Конецпольський обтикав тичками з козацькими головами окопи на Кодаку..? — Де вже пак не чули! Чули! — тихо загув народ (І. Нечуй-Левицький)
  • Де ж пак! Скільки ми таборів [військовополонених] врятували (О. Гончар)
  • — Але ж дорого, сину, ти заплатив за їх [книжки]! Де ж пак, аж десять карбованців. Овва! — Чималі гроші! (І. Нечуй-Левицький)

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь і т.ін.).

Скрізь, усюди. Приклади
  • — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко)
  • Де не обернешся — все на тебе незнакомі [незнайомі] очі блискотять… (Марко Вовчок)

де (куди́) діва́ти (діва́тися) / ді́ти (поді́ти) себе́; де (куди́) поді́тися, зі сл. не зна́ти.

Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, бездіяльності і т.ін. Приклади
  • Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник)
  • Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник)
  • Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гомірними вулицями (В. Кучер)
  • Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський)

де [не] посі́й (посі́єш), там (то) [і] вро́диться (вро́дить).

Скрізь можна зустріти, побачити кого-небудь. Приклади
  • Дядько Сергій першим помічає мене і тицяє пальцем у мій бік: — От і гостя маємо! Тебе, де не посій, то вродишся (М. Стельмах)
  • І хто її кликав? От уже, де не посій, то вродиться Солов'їха! (І. Нечуй-Левицький)
  • [Микола:] На всі сторони мотається [Виборний]; де не посій, там і уродиться (І. Котляревський)
кого. Хто-небудь може пристосуватись до будь-яких обставин. Приклади
  • Він за сина спокійний. Іван не такий, щоб одразу в розпач. Його де посій, там і вродить, аби серед своїх заводських (В. Кучер)

[там (туди́ і т.ін.)], де ко́зам ро́ги пра́влять.

Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; дуже далеко. Приклади
  • там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить. — Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й тобі буде на горіхи… Гулятимеш там, де Сидір козам роги править! (Панас Мирний)
  • [Гужій:] Здоров, Романе! Відкіля це з'явився? [Лановий:] Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов)
  • — Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах)
  • — Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький)
  • — Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла…. .і спроваджено… до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квитка-Основ'яненко)
  • Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною… повернувся на Україну (З газети)
  • Збирається [Ївга] на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ'яненко)

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Приклади
  • не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети)
  • Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томч)
  • Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський)

де (куди́) не поверну́тися.

Скрізь, усюди. Приклади
  • Вже ворог оточив дороги, куди не повернись (В. Сосюра)
  • Де не повернеться [козак заможний Клим], вона [доля] усюди з ним (Л. Глібов)
  • Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади
  • А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
  • В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)
Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади
  • ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
  • не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
  • На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
  • — В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)
Дуже тісно. Приклади
  • й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
  • А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
  • Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)

куди́ (рідше де) [й] о́ко (рідше зір і т.ін.) сяга́є (рідше дістає́ і т.ін.).

На всьому просторі, до самого обрію; скрізь. Приклади
  • Навколо, куди сягає зір, — все степ і степ, рівний, далекий, неосяжний (З газети)
  • Широкою панорамою — куди око сягає — сади. Кілька сот гектарів (А. Головко). Оглянувся навколо. В полі, куди й око сягало, лежали глибокі сніги (Ю. Збанацький)
Скільки можна побачити, розгледіти; далеко. Приклади
  • як дале́ко о́ко сяга́є. Як далеко око сягало, стрічало найбільше спустошення, а… нагота вершин будила жаль у серці (О. Кобилянська)
  • Перед нею наче сизіла якась далечінь, де око сягає без краю (І. Нечуй-Левицький)
  • І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися… (Остап Вишня)

показа́ти, де ра́ки зиму́ють.

Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т.ін. Приклади
  • — Ось нехай він [німець] у наступ перейде на землі, а не під хмарами. Отут ми йому й покажемо, де раки зимують (В. Кучер). — Немає на тебе, товаришу Чубарю, Бабака в обласному центрі! Він би тобі показав, де раки зимують! (М. Рудь)
  • — Брешеш, вражий сину… Ось коли б тільки мені до тебе добратися, я б тобі показав, де раки зимують (Панас Мирний)

не зна́ти, де посади́ти (посадови́ти) кого і без додатка.

Шануючи, поважаючи, дуже люб'язно, прихильно приймати кого-небудь. Приклади
  • Пакришень не знав, де посадовити гостя, які знайти для нього найласкавіші слова, чим частувати (Ю. Збанацький)
  • Що вже раді були йому [Давидові] всі — не знали, де посадити, з чого почати розпитувати та з чого про свої новини розповідати (А. Головко)

де [вже] і пе́рець не росте́.

Дуже далеко, у складні важкі умови життя. Приклади
  • Якби моя воля, то я б сього пана не то з партії вигнала, а загнала б там, де вже й перець не росте (Леся Українка)

де [ж] таки́ (пак, це, таке́) ви́дано.

Уживається для вираження здивування або обурення чим-небудь незвичним або неприйнятним. Приклади
  • де́ ж таки́. — А вам заздро на мого чоловіка? — Та ще б, дивіться, не заздро було! Де ж таки — чужу жінку зовсім від дому одбив (Панас Мирний)
  • Де таке видано, щоб бороди слухали безвусого хлопця? (К. Гордієнко)
  • — А чого ж він, Дарино, шкуру дере з людей. Де це видано, за карбованець брати карбованець проценту? (М. Стельмах)
  • — Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.— Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко)
  • — Все одно я дробу не поклав йому [онукові] у рушницю. Де ж пак видано — дитині смерть у руки давати (Г. Хоткевич)
  • — Дивлюсь — мій Стефанко лежить, як колода спухлий. Чи баба бреше, чи вона дурна. Де ж таки видано, щоб зарізані були від того спухлими? (М. Коцюбинський)

де взя́вся на на́шу го́лову, несхв.

Уживається для вираження сильного незадоволення, досади з приводу чогось, когось несподіваного або небажаного, неприємного. Приклади
  • — Зараз на кутку облава. Нехай Данило не проґавить. Щоб їх чортяка забрав, де взялися на наші голови! Отак весь ранок воловоджусь, ледве жива… (Іван Ле)

Де згода в сімействі…

Так починається створена І. Котляревським пісня, яку співають герої його п'єси «Наталка Полтавка» (дія І, ява 6):
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
Блаженна сторона.
Повчальний тон пісні зумовив здебільшого іронічне вживання цих слів.
Приклади
  • Зійшлися характерами Іван та Вірунька. Живуть душа в душу, біля їхнього двору, як знак ідилічної згоди в сімействі, під навислим цвітом акацій — лавиця чепурненька, зручна, з бильцем. (О. Гончар, Собор)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.