ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Гроші не пахнуть.

Першоджерелом вислову є розмова римського імператора (69—79 н. е.) Веспасіана з сином Титом з приводу запровадження податку на міські вбиральні. Коли Тит почав дорікати за це батькові, Веспасіан підніс до його носа перші гроші, що надійшли від податку, і спитав, чи ж пахнуть вони. Тит заперечив, і Веспасіан вигукнув: «А вони ж — від сечі!». Пізніше вислів «Гроші не пахнуть» використав у XIV сатирі римський поет Ювенал (І—ІІ ст. н. е.). Приклади
  • Який це дурень сказав, що гроші без запаху! Гроші мають, стверджує Катерина, своєрідний, непідмінний запах. (І. Вільде, Сестри Річинські)


Джерело:
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.