ГОРОХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

горо́х з капу́стою, жарт. , ірон.

Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т.ін. Приклади
  • Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади
  • — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)
перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади
  • як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
  • Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
  • І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)
зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади
  • — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
  • [Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
  • — Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
  • [Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)
зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади
  • У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
  • Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

як (мов, ні́би і т.ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися.

Невпинно, безперервно, щедро і т.ін.; у великій кількості. Приклади
  • ні́би горо́х з мішка́. Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд)
  • Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній)
  • — Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети)
  • А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа)
  • У той день вони [рекорди] сипалися, як із мішка (В. Собко)
  • [Канупір:] Слухаєш-слухаєш його,..а він сипе [сипле] та й сипе [слова], як з мішка (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. Приклади
  • горо́хом об стіну́. Хоч горохом об стіну, а він усе своє (М. Номис)
  • мов горо́х на стіну́. — Хоч що говори їм, усе мов горох на стіну (І. Франко)
  • що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — мов горох об стінку (С. Журахович)
  • — Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний)
  • — От бачиш, уже й до душі дійшло.. ..А то було як об стінку горохом (П. Панч)
  • — Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров)
  • як у стіну́ (у сті́нку┌127449) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко)
  • Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер)
  • — Що я наговорюся їм.. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич)
  • — Чи я ж не вмовляла [Чіпку], чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний)

лі́зти в чужи́й горо́х, жарт.

Втручатися в чиї-небудь особисті справи. Приклади
  • [Баби:] От так йому, от так йому треба! Най [нехай] не лізе в чужий горох! (І. Франко)

[кра́ще (тре́ба)] наї́стися горо́ху.

Уживається для вираження неможливості переконати кого-небудь у чомусь, довести щось; не можна. Приклади
  • З вами говорити — гороху наїстись! (М. Старицький)
  • З тобою говорить, то треба б, бачу, Наїстися гороху! (І. Франко)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду і под., жарт.

Хто-небудь має віспини або шрами від них. Приклади
  • У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр. присл.)
  • Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький)

наколоти́ти горо́ху з капу́стою.

Змішати все докупи, наплутати; з'єднати непоєднуване. Приклади
  • [Петро:] Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова. [Виборний:] Москаль? Нічого ж і говорити! Мабуть, вельми нашкодив і наколотив гороху з капустою (І. Котляревський)

поба́чити (помі́тити, постерегти́ і т.ін.) лопа́тки́ в горо́сі.

Зазнати прикрощів, виявити, відчути щось неприємне, прикре, звичайно приховуване. Приклади
  • Ага, побачила лопатки в горосі (Укр. присл.)
  • Слава рознеслася по всьому повіту.. Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний)

що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти і под.

Дарма, безрезультатно. Приклади
  • горо́хом о стіну кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати, — буркнув Мошко (І. Франко)
  • — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде)

як (мов, ні́би і т.ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. гово́рити, чита́ти і т.ін.

Даремно. Приклади
  • ні́би горо́хом об сті́ну. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну. Казав: гляди не пускай їх надвір… — Але знаєш, Матвію, діти не можуть і в хаті завжди сидіти. Ї їм свіже повітря потрібне (У. Самчук)
  • ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий.. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети)
Дуже швидко, безперервно, не зупиняючись. Приклади
  • Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко)
  • Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький)
  • — Кресало є?. .є!. .А губка є?. .є!. .Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський)
  • — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов'ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах)

си́пати слова́ми [як (мов, на́че і т.ін.) горо́хом].

Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Приклади
  • си́пати на́че горо́хом. [Горлов (взяв трубку):] Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук)
  • Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький)
  • Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок)
  • Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний)

розсипа́тися / розси́патися горо́хом.

Уривчасто лунати (про звуки). Приклади
  • Хлопці збились тісно в отару й, спотикаючись та пхаючи один одного в спину, сунули гуртом кругом ялинки. Горохом розсипались голоси (С. Васильченко)


Джерело:
"Словники України" on-line