ВОГОНЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

як (мов, ні́би і т.ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т.ін.

Дуже швидко, жадібно. Приклади
  • Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький)
  • мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало)

в вого́нь і [в] во́ду, перев. зі сл. іти, піти, гото́вий і т.ін.

Куди завгодно; на все. Приклади
  • — Ситі гості напідпитку ладні були кинутися в огонь і воду за ласкаву посмішку Потоцького (З. Тулуб)
  • — От чоловічина… Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер)
  • Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой (І. Котляревський)

підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст.

оли́ви, ло́ю і т.ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т.ін. Приклади
  • Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров'ю, зуби заскреготали (І. Франко)
  • Сидять [спекулянти] зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер)
  • — Поява тут Калашника для нас надто небажана,— зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Товаришу Грак. Я вас попереджую,— суворо глянув на нього Палагутенко.— Не буду більше… Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк)
Посварити кого-небудь. Приклади
  • — А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов)

пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би].

Зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витриманим. Приклади
  • ого́нь і во́ду пройти́. А візьміть ось Корнелюка, начальника нашого, спитайте, де тільки не буває чоловік. Огонь і воду пройшов! (М. Олійник)
  • Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака)
  • [Кость:] Страх не люблю отих глибокорозумних, надто спритних, що пройшли вогонь і воду (З. Мороз)

промете́їв вого́нь, книжн.

Незгасаюче прагнення до досягнення високої та благородної мети. Приклади
  • Людство ніколи не було байдужим до видатних наукових відкриттів і технічного прогресу… Людину вабить і лякає прометеїв вогонь (З журналу)

прийня́ти [на се́бе] уда́р (вого́нь і т.ін.).

Прикрити, уберегти кого-небудь від небезпеки, неприємностей, ганьби і т.ін.; заступитися за когось, захистити когось. Приклади
  • Артем залишився один, прийнявши на себе вогонь, щоб дати можливість Миколі вислизнути з пастки і донести до своїх карту (М. Ю. Тарновський)
  • [Богушова:] Певно, Марійка прийняла на себе удар, який мав упасти на Ганю (В. Собко)

скака́ти у вого́нь і в во́ду за кого.

Бути готовим на будь-який самовідданий учинок заради кого-небуд; робити будь-що для когось. Приклади
  • Всякий Прокопові сват, І всякий Прохорові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський)

виклика́ти / ви́кликати вого́нь на се́бе.

Навмисне брати на себе всю складність, чиюсь вину або відповідальність за щось. Приклади
  • Спаський [шахіст] сміливо викликає вогонь на себе, хоча це іноді ставить його в скрутне становище (З газети)
  • — Може, й справді ми бездарний колектив, а я його безталанний керівник?. — Навіщо така сувора й нищівна самокритика? Колись це звалося викликати вогонь на себе. Зараз не воєнний час, такі надзвичайні заходи непотрібні (В. Собко)

піддава́ти / підда́ти жа́ру у вого́нь.

Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь яку-небудь суперечку чи певне почуття, переживання і т.ін. Приклади
  • — Володимире, я прошу тебе! — морщилась шокована тітка Ніна і цим тільки піддавала жару в вогонь (А. Дімаров)

гра з вогне́м.

Дуже необережні дії, вчинки без урахування можливих наслідків; ризик, небезпека. Приклади
  • Чим далі розгортаються події, тим яснішою стає картина.. — Це гра з вогнем (З газети)
  • Такі непродумані дії — це гра з вогнем (З газети)
  • Він вважає, що наші літературні забавки — це небезпечне хлоп'яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе (О. Гончар)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади
  • Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
  • Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
  • тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

як (мов, на́че і т.ін.) вогню́ вхопи́ти, ірон.

На дуже короткий відрізок часу. Приклади
  • Та посидьте ще! Приїхали — неначе огню вхопили чи позичили (І. Нечуй-Левицький)

пали́тися вогне́м.

Виражати сильні почуття (про очі, погляд і т.ін.). Приклади
  • Тадик рветься до батька, кричить, очі його паляться вовчим вогнем (Григорій Тютюнник)
чого. Дуже непокоїтися, страждати від чогось. Приклади
  • Пішов блукать по світу молодик. І паливсь огнем розлуки цілий вік (А. Кримський)

вогне́м (по́лум'ям) горі́ти.

Мати високу температуру тіла, відчувати жар ( перев. від хвороби). Приклади
  • Гена лежав змучений,.. від учора ще більше схуд, спав з лиця. Цілу ніч горів вогнем, хоча не чхає і не кашляє (О. Гончар)
Дуже червоніти (про обличчя). Приклади
  • Єлька стояла перед ним і відчувала, як полум'ям горить її лице (О. Гончар)
  • Річенко увесь піднявся; огнем [вогнем] горіло його обличчя, і на все був тепер спосібний [здатний] (Г. Хоткевич)

підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т.ін.).

Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т.ін. Приклади
  • — Злодіїв, розкрадачів соціалістичної власності хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик)

пали́ти вогне́м.

Викликати жар, значне підвищення температури тіла (про хворобу). Приклади
  • Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (М. Коцюбинський)
Завдавати моральних страждань; дуже мучити. Приклади
  • Я думаю про те, що я навік нещасна: поки живе кохання, воно палить вогнем (Леся Українка)

без вогню́ вари́ти кого.

Докоряти кому-небудь чимсь, не давати спокою настирливими доріканнями. Приклади
  • Без вогню варить (Укр. присл.)

вогне́м (по́лум'ям, пе́клом і т.ін.) ди́хати на кого, рідше проти кого, чого і без додатка.

Дуже сердитися, гніватися на кого-небудь, виявляти недоброзичливість до когось. Приклади
  • — Як бачу, що хтось до мене з щирим серцем, так я до його [нього]; ну, вже коли я бачу, що злом дихає, так і я не кохатиму… (В. Винниченко)
  • Він [Козак Мамай] чортом дихав проти всякого панства, проти кривди, проти горя людського (О. Ільченко)
  • — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії… — Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку (М. Коцюбинський)
  • — В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум'ям на мене дише (І. Нечуй-Левицький)
  • [Харитина:] Серцем чую, що тут всі проти мене вогнем дишуть (І. Карпенко-Карий)
Бути дуже розлюченим, роздратованим і т.ін. Приклади
  • [Цокуль:] Ну, Мелашка, то прямо чортом дише!.. Треба і її чим-небудь загодить (І. Карпенко-Карий)
  • Бісом дише Агамемноненко Галес І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес (І. Котляревський)

аж вогню́ кре́ше.

Дуже, надто сердиться. Приклади
  • Жінка була така лиха, що часом аж вогню креше, як не по ній (М. Коцюбинський)

аж вогню́ дає́.

Хто-небудь в стані сильного гніву, дуже сердиться з якогось приводу. Приклади
  • — А жінка аж вогню дає. . Нічого, най [нехай] там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський)

як у вогні́.

Нестерпно мучачись фізично чи морально. Приклади
  • Він [Чіпка] лежав як у вогні… Душа мліла й боліла — помстою (Панас Мирний)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
  • Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
  • Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
  • Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
  • [Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

з во́гником (з вогне́м).

Сповнений завзяття, енергії; палкий. Приклади
  • Краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах)
  • Герої поезії.. — наш молодий сучасник, людина з вогником, творчим неспокоєм, нестримним прагненням пошуку, із жадобою праці і життя (З журналу)
зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін. Захоплюючись, з піднесенням. Приклади
  • Сліпий грає з вогнем (Ю. Яновський)
  • З трибуни дедалі частіше звучать слова похвали, заклики рівнятися… на молодого, перспективного спеціаліста-інженера, що працює з вогником,— Надію Очеретну (В. Козаченко)

аж вогню́ дава́ти.

Дуже гніватися, обурюватися і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • А жінка аж вогню дає.. Нічого. Най там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський)

о́чі запала́ли чиї, у кого, кому.

Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т.ін.); хтось обурений, сердитий і т.ін. Приклади
  • — Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська)
  • о́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський)
  • о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній)
  • — За що ти мене в'яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його [у нього] очі (Панас Мирний)
  • Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський)

гра́тися ( рідше гра́ти і т.ін.) з вогне́м, несхв.

Поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати. Приклади
  • Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий)
  • — Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий)
  • —Не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здається, й досі не знаєш, що таке життя (М. Стельмах)
  • Він за ганебне діло взявся. З вогнем шпигун небесний грав (В. Сосюра)
  • Пам'ять коротка у ворогів, грають з вогнем (І. Цюпа)
  • Почув, що Жука вже нема і не буде.— Таки здобувся свого… А й огнем же грав! — вимовив він, зітхнувши (Панас Мирний)
  • [Бєлін:] Ти граєшся з вогнем. Я ніколи нічого не забуваю (Я. Галан)
  • — Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар)
  • — Я приїхав попередити, щоб ви… покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! (М. Стельмах)

вдень з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого.

Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Приклади
  • Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти. хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало)
Важко чи неможливо щось відшукати. Приклади
  • — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін)

вогне́м і мече́м, книжн.

Нещадно; з великою жорстокістю. Приклади
  • — Повернемо [хлопців] огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч)

[аж] си́пати вогне́м.

Дуже сердито, гнівно розмовляти. Приклади
  • Відійшов [Короп], не зважаючи, що Михайло аж вогнем сипав (Л. Мартович)

між двох вогні́в, зі сл. потра́пити і под.

У такому скрутному становищі, коли небезпека або неприємність загрожує з обох боків. Приклади
  • Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку — молодий Гризота, а з другого — Баско (В. Речмедін)
  • В Лондоні робітничі лідери погрожують створити Ради в самій Англії. На американськім континенті становище ускладнюється ще й тим, що в Сполучених Штатах якраз у розпалі передвиборна кампанія, конгресменам доводиться маневрувати між двох вогнів (О. Гончар)
  • [Кузьмін:] Отож, кажу, прийшли ми у село. Фашисти саме готували наступ. Ну, ми й потрапили між двох вогнів (Л. Дмитерко)

хоч на вогні́ (вогне́м) печи́ кого.

Що не роби кому-небудь. Приклади
  • Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на огні печи, він жартуватиме (Марко Вовчок)
  • — І годі! Ні слова не скажу більш, Хоч ти мене вогнем печи (А. Головко)

приклада́ти / прикла́сти вогню́ до жа́ру, перев. чим.

Дошкуляти чим-небудь комусь, посилювати біль, переживання тощо. Приклади
  • Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (С. Чорнобривець)

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади
  • щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
  • — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

хоч ріж (рі́жте) кого.

Уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь. Приклади
  • — Не встає [верблюд]? — Спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (Степан Олійник)
  • — Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав, сам поїв: дочку, мовляв, держу, ну й поїли (М. Старицький)
  • хоч би рі́зали. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав (Леся Українка)
  • хоч ріж і печи́ на вогні́ кого. Кожен уповноважений у Веселоярську тепер, заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні (П. Загребельний)

як вогню́, зі сл. боя́тися.

Дуже, сильно. Приклади
  • Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха.. І я боюсь його ласкавого слова як огню (І. Нечуй-Левицький)
  • Наслухавшись таких милих розмов від людей, що звуть себе патріотами та українофілами, боїшся як вогню, коли б хто тебе не назвав сими іменнями (Леся Українка)
  • Вона боїться Манжоса як вогню (Є. Гуцало)

як (мов, ні́би і т.ін.) вогне́м пече́ кого.

Хто-небудь дуже страждає морально; хтось занепокоєний чимсь. Приклади
  • — Розкажи ж нам, Одарочко, усі пригоди свої, любко,— кажу їй.— Та розкажи ж бо, розкажи! Нехай послухають! — каже брат та й вийшов з хати, мов його огнем пекло (Марко Вовчок)

піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху і т.ін.) кому і без додатка.

Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, викликати, посилювати запал у когось і т.ін. Приклади
  • А тут ще піддала жару й Педоря; з грюкотом відчинивши двері, вона… кинулась до самовару [самовара] (Панас Мирний)
  • Поспішають [прочани], щоб до клечальної суботи прибуть на прощу. Тарасик налягає на ноги і духу піддає усім (Д. Косарик)
  • У нашім повіті надто люди запалюються до кожної спільної роботи, але як нема кому далі піддавати вогню, то ціла робота поволі затихає (В. Стефаник)
  • Бідкалися тільки жінки, а чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить. Отак би всіх панів за димом пустить (П. Панч)

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади
  • Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
  • З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
  • — Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
  • — Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

підклада́ти (приклада́ти) / підкла́сти (прикла́сти) вогню́ до пече́ного.

Погіршувати становище, ускладнювати що-небудь чимсь. Приклади
  • До лиха — та ще лихо; до печеного — та ще вогню прикладають (Панас Мирний)
  • — Казала ж тобі: не вір, не йди.. А таки поліз. Хома невірний! До печеного та ще огню підкладаєш! (Панас Мирний)

[аж] паші́ти вогне́м (по́лум'ям).

Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т.ін. через сильне збудження, хвилювання тощо. Приклади
  • Схилився [Чіпка] біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..— пашіло полум'ям (Панас Мирний)
  • Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах — і радість якась, і туга (І. Цюпа)
  • Сьогодні бачив я в церкві три дами, — почав Леонід Семенович, — вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем (І. Нечуй-Левицький)

Вогнем і мечем.

Вислів походить від афоризму, приписуваного грецькому лікареві Гіппократу (450—370 до н. є.) : «Чого не лікують ліки, те виліковує залізо; чого не лікує залізо, те виліковує вогонь». Пізніше, у римських поетів І ст. до н. є. вислів набув переносного значення: нищити ворогів зброєю і пожежами.
Сучасне значення вислову: без жалю знищувати, застосовуючи крайні міри насильства. «Вогнем іменем» — назва роману (1883—1884) польського письменника Г. Сенкевича, присвяченого подіям XVII ст. на Україні, змальованим з позицій польської шляхти.
Приклади
  • Шелест… смертельно боїться московських звинувачень в українському сепаратизмі. І сферу політики він поступово віддає каральним органам, які вогнем і мечем (чи там «щитом» і «мечем») знищують щонайменші вияви і ознаки цього «сепаратизму». (В. Скуратівський, До духовної біографії сучасника)
  • Довелося б визнати, що провина українців перед людством полягає лише в тому, що ми вогнем, мечем і підступністю не завойовували колоній в Азії, Африці і обох Америках, не винищували і не грабували інших націй і народів. (І. Драч, Сучасна дума про третього брата)
  • Ось і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькії: Тарас Трясило, Павлюк, Остряниця — з мечем і пожежею супроти ворогів рідного краю. (П. Куліш, Чорна рада)


Джерело:
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.