МАН — ФРАЗЕОЛОГІЯ

пуска́ти / пусти́ти ману́ [в ві́чі].

Обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне. Приклади
  • — Привезли якогось свого слідувателя [слідчого] з Мойсинець і хочуть слідство наводити на те вбивство. Ману пускають (Іван Ле)
  • — Ходімо разом,— гукають перші.— Куди? — Та до пана ж. Волі правити.— Ідіть, коли його [пана] самого вже правцем поставило,— хтось, одказав. Душ з п'ять зареготало.— Та то ману тілько пускають. Знаємо ми,— твердили перші (Панас Мирний)

Мане, текел, фарес.

За Біблією, вогненні слова, начертані таємничою рукою на стіні палацу халдейського царя Валтасара (Книга пророка Даниїла, 5). Ці слова віщували загибель Валтасара і його царства. Пророцтво справдилося тієї ж ночі. Значення таємничих слів: «Бог призначив кінець твоєму царству, Бог зважив тебе і знайшов надто легким, розділено царство твоє й віддане мідянам та персам». Приклади
  • Та ось сорок років пізніше прийшов другий поет (В. Симоненко) і не параболічно, а з усіма крапками над і, як вогненною рукою написане «мане, текел, фарес», прорік: Уже народ — одна суцільна рана… (І. Кошелівець, У хороший Шевченків слід ступаючи…)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.