УКОЧУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[уко́чуватие] робити рівною поверхню, їздячи котком

Інфінітив [уко́чуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [уко́чуймо]
2 особа [уко́чуй], [уко́чуйно] [уко́чуйтеи]
Майбутній час
1 особа [уко́чуватиему] [уко́чуватиемеим], [уко́чуватиемеимо]
2 особа [уко́чуватиемеиш] [уко́чуватиемеитеи]
3 особа [уко́чуватиемеи] [уко́чуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [уко́чуйу] [уко́чуйеим], [уко́чуйеимо]
2 особа [уко́чуйеиш] [уко́чуйеитеи]
3 особа [уко́чуйеи] [уко́чуйут`]
Минулий час
чол. р. [уко́чуваў] [уко́чувалие]
жін. р. [уко́чувала]
сер. р. [уко́чувало]

[уко́чуватие] котячи, просувати в середину чогось

Інфінітив [уко́чуватие]
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   [уко́чуймо]
2 особа [уко́чуй], [уко́чуйно] [уко́чуйтеи]
Майбутній час
1 особа [уко́чуватиему] [уко́чуватиемеим], [уко́чуватиемеимо]
2 особа [уко́чуватиемеиш] [уко́чуватиемеитеи]
3 особа [уко́чуватиемеи] [уко́чуватиемут`]
Теперішній час
1 особа [уко́чуйу] [уко́чуйеим], [уко́чуйеимо]
2 особа [уко́чуйеиш] [уко́чуйеитеи]
3 особа [уко́чуйеи] [уко́чуйут`]
Минулий час
чол. р. [уко́чуваў] [уко́чувалие]
жін. р. [уко́чувала]
сер. р. [уко́чувало]

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.