Я — ТЛУМАЧЕННЯ

Я

Уживається мовцем для називання самого себе. Приклади
  • Я ввечері посумую, А вранці поплачу. Зійде сонце – утру сльози, – Ніхто й не побачить. (Т. Шевченко)
  • Мені нічого не видко, тільки небо синіє надо мною. (І. Нечуй-Левицький)
у знач. ім., невідм., с. Уживається для позначення усвідомлюваної людиною власної сутності, себе в навколишньому світі. Приклади
  • Огей мовчить. Він заглиблюється в себе, аналізуючи своє внутрішнє “я” як громадянина, наукового діяча, сім'янина і члена великого колективу. (Олесь Досвітній)
  • Фізична неволя не дозволяє моєму “я” проявитися. (Уляна Кравченко)
  • Майстер сцени мусить мобілізувати всі можливості свого творчого “я”, своє знання життя, свою ідейну озброєність на глибоке проникнення у внутрішнє єство тієї людини, яку він покликаний втілити на сцені. (з мемуарної літ.)
  • Розмови про те, що людське “я” зберігається в людському мозкові, слушні лише за умови, коли цей мозок діє в людському тілі. (з наук.-попул. літ.)

Я

Тридцять третя літера української абетки на позначення сполучення “й” або м'якого приголосного звука з голосним звуком “а”. Приклади
  • – “Я, я”! “Я” – остання буква в алфавіті, – обриває він Тимка. – Потрібні йому твої поради – вибереться якось і сам. (Ю. Збанацький)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.