ШУРХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШУ́РХАТИ

Видавати, утворювати легкий шум (див. шум1 1); шарудіти. Приклади
  • Море шипіло піною на береговому піску і шурхало мільйонами дрібних камінчиків. (М. Трублаїні)
  • Під чобітьми на широких – від стіни до стіни – сходах шурхав вичовганий камінь. (Л. Первомайський)
  • Проти базару слобідський парк. Там сьогодні, як ніколи, людно. Цокають сокири, джеркотять пилки, глухо шурхають у вправних руках гладенькі рубанки. (А. Шиян)
  • А листя все кружляє і спада, І стелиться, і шурхає, мов знає, Що жар його надовго пригасає. (Л. Первомайський)
  • Гостробородий двірник, шурхабчи по камінню мітлою, здіймав хмари куряви. (із журн.)
Швидко рухатися в різних напрямках, куди-небудь; шмигати. Приклади
  • Маруся, ніжачися [ніжачись] та щулячися [щулячись], як кітка, випивала запашний трунок і знов шурхала під ковдру. (Г. Хоткевич)
  • Тоня нишпорить оком все далі по грядці, маленькі, смагляві, в якихось роздряпинках руки її так і шурхають між стеблами та суцвіттями. (О. Гончар)
  • Вийшов за школу – світа [світу] не видно, сліпить очі, рве за поли, з ніг валяє. Шурхаю по коліна в наметах, спотикаюся, падаю, грузну по пояс. (С. Васильченко)
  • А з часом дорога зовсім пропала, бо вже ноженята шурхали, глибоко провалюючись у сніг. (І. Цюпа)
Те саме, що штрика́ти 1. Приклади
  • В коридорі проти грубки сидів колишній солдат з їжачком на сивій голові і шурхав кочергою в дрова. (П. Панч)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.