ШУРУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШУРУВА́ТИ

що, чим і без дод., спец. Перемішувати в топці паливо. Приклади
  • [Юнга:] Я скоро буду кочегаром, вже шурував топку, от побачите. (О. Корнійчук)
  • Кочегар Ваня став шурувати в топці. (О. Донченко)
що і без дод., розм. Старанно, ретельно чистити, мити, скребти що-небудь. Приклади
  • Якось надвечір шурували ми з Устею підлогу в шостому корпусі. Аж заходить сам директор. (Є. Кравченко)
  • П'ятнадцять хвилин митиме Гальванеску руки і шуруватиме їх щіткою. Після того він почне операцію... (Ю. Смолич)
  • Велика бочка з лугом, таким міцним, що від нього на пальцях злазила шкіра, нагадувала, що весь отой крам треба мити, шурувати, сушити і – знов укладати на давнє місце. (Ірина Вільде)
  • * Образно. Кілька дівчат вийшло на берег моря, слухають, як хвиля шурує пісок. (С. Скляренко)
перен., фам. Розвивати енергійну діяльність, діяти завзято, з азартом. Приклади
  • – Не турбуйтесь, Корнію Кириловичу. – Та знаю, попереджувати тебе марно. Але зрозумій – у мене теж справи. Початок я тобі зробив, а тепер шуруй сам. (Ю. Збанацький)
  • Не встиг скинути комбінезона, як його покликали: – Студент, шуруй до механіка! (М. Зарудний)
  • – На ось, – сказав [Мусій], – десять марок і біжи в місто. Купи цілу пачку паперу та все, що тобі треба. Шуруй! (П. Козланюк)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.