ШУГНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШУГНУ́ТИ

Однокр. до шуга́ти 1–7. Приклади
  • Налетять горобці та й, сварливо цвірчучи, угору шугнуть з пустого городу. (Марко Вовчок)
  • З ґвалтом знялася стайка крижнів, з виском шугнули кулики. (К. Гордієнко)
  • Щораз, як небо запала, Постеляться тумани, Шугне блискавиці стріла, Збушують океани. (П. Грабовський)
  • Ракета шугнула, – Як тільки шугає ракета, – Пронизливим гулом Звістила про себе планету. (М. Гірник)
  • Було видно, як міни, мов чорні риби, зробивши в блакиті найкрутішу траєкторію, шугнули в саму гущу німців. (О. Гончар)
  • По Яругах ще з самого ранку шугнула звістка, що повернувся з війська молодий Шугаєнко та привіз собі й жінку. (О. Копиленко)
  • Світло спалахнуло, і гамір, який от-от вже мав знову шугнути аж під стелю, так і не шугнув. (Ю. Смолич)
  • Чоловік метнувся на стерню, а біля нього шугнув молодий заєць, підкидаючи задні ноги. (М. Стельмах)
  • – Тс-с... Щось ніби в пшениці шугнуло, Володимире Михайловичу. (І. Цюпа)
  • Беркут шугнув униз, потім круто здійнявся вгору і полинув у безмежний степ. (А. Хорунжий)
  • Кліть смикнулася з тяжким грюком, на якусь мить зависла і, немов падаючи, шугнула донизу. (А. Хорунжий)
  • Світлі іскряні потоки звільненої води шугнули на нижній б'єф. (В. Собко)
  • Донизу, в яр! Земля шугнула І глухо гупнула на дні. (М. Бажан)
  • Василь зробив був уже два кроки, щоб шугнути в гущавину зелених левад, але раптом застиг: стояв як укопаний. (Г. Косинка)
  • – Хло-о-пці-і... їде! – розітнулось з-за купки дерев на горбку. Дітвора, як горобці, враз шугнула до класу. (Дніпрова Чайка)
  • – Пора! Риба не буде чекати, поки ти зберешся і виїдеш з сітями, вона може й в інші місця шугнути! (М. Чабанівський)
  • А пані як гляне на його [нього], – аж іскри із очей скакнули, на лиці міниться. Люди до неї – щоб то її по-своєму вітати; а вона вихопила в когось із рук свічку та в двері – стриб! Люди так і шугнули од тих дверей. (Марко Вовчок)
  • Вітер шугнув убік, зігнав з дороги стовпчик пилюки. (С. Журахович)
  • Міцно на дубі тримається мідь, Та сухозлітка вже падає з клена, І відчувається: між верховіть Скоро шугне завірюха шалена. (Л. Дмитерко)
  • Ось ранок... Ось зразу шугнуло світом, наче хто торкнув головешку, що, догоряючи, тліла – і сизе полум'я віхтем знялося вгору серед червоного жару. (Панас Мирний)
  • Прорвавшись крізь обшир, пожежа шугнула, Мов сполох раптовий багрових комет. (М. Бажан)
  • У п'яному сні йому щось верзлося, але помалу туман шугнув, розтанув. (М. Коцюбинський)
  • В хату шугнув густий дух матіоли і тургуна. (О. Донченко)
  • Кров шугнула їй у скроні, обпалила обличчя. (П. Панч)
  • Говорила ж вона голосно! До того раз у раз оглядалася, придивлялася – то порошинку спахне, то скатерку осмикне, то крикне з вікна на качок або шугне горобців. (Марко Вовчок)
  • Старий шугнув рукою в кишеню, машинально витяг недокурену сигарету. (Л. Первомайський)
  • Вершник шугнув рукою не до боку, де мала б висіти шабля у всякого подорожнього, а в... пазуху. (Іван Ле)
  • “Ось зараз!.. ось зараз!..” – щось кричало в Дорі і опекло, а його ноги самі зігнулись і шугнули в провалля, обсипаючи глину... (М. Коцюбинський)
  • – Цю знаєте? – І на всю школу несподівано шугнуло: – Де ти бродиш, моя доля... (С. Васильченко)
  • [Другий (нелюбо зиркав на монумент):] Не знаю, чого вони панькаються з ним – на мене, то я б шугнув його з гори, тільки загув би... (С. Васильченко)

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.