УПОР — ТЛУМАЧЕННЯ

УПО́Р

род. у. Дія і стан того, що упирається (див. упира́тися1 1). Приклади
  • Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди – небачений, новісінький! – і, не знайшовши поблизу нічого придатного для упору, розпластався просто на землі, націлюючись услід втікачеві. (О. Гончар)
род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього. Приклади
  • У випадку необхідності вивішування [піднімання] автомобіля на домкраті або гідравлічному підйомнику забороняється проведення робіт без підставлення козлів і упорів, що запобігають самовільному опусканню автомобіля. (з навч. літ.)
  • Для торцювання дощок .. влаштовують упори, які можна установлювати на певні розміри. (з навч. літ.)
  • Упори греблі.
спорт. Вправа у вольтижуванні.
род. у, діал. Упертість. Приклади
  • Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю. (І. Франко)

упором

Силоміць, насильно.

УПО́РУ

Див. впо́ру.

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.