УМОВНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

УМО́ВНИЙ

Встановлений або визначений за домовленістю між ким-небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. Приклади
  • Коли з того двору вийшов двірник і почав з відра поливати тротуар, – це був умовний знак, що можна остаточно кидати пости. (Ю. Яновський)
  • Сьогодні Михайло Нагарний не зайшов до школи, тільки умовним стуком викликав учителя з тісної кімнатки. (М. Стельмах)
  • Турки знали, що умовним сигналом до штурму в росіян має бути червона ракета. (С. Добровольський)
  • – Ми боїмося вашої роздвоєності і вашої звички до умовної неправди. (О. Довженко)
  • Умовна говірка якогось соціального середовища (групи, гуртка і т. п.), в якій є слова, незрозумілі для сторонніх, зветься арго, арготичним жаргоном. (з наук. літ.)
  • Доцільно було б обґрунтувати окремі жанрові модуси філософської лірики романтизму, реалізму.., а також соцреалістичний (.. вживаємо тут умовний термін для означення традиції 1930–80-х років). (з публіц. літ.)
Викликаний, спричинений конкретними обставинами, умовами. Приклади
  • Тимчасовий (умовний) зв'язок – найбільш універсальне явище в роботі кори головного мозку. (з навч. літ.)
Який має силу тільки за наявності яких-небудь умов, обмежений якоюсь умовою.
Який визначається ставленням кого-небудь до чогось; який в інших обставинах, у сприйнятті когось іншого може вважатися не таким; відносний. Приклади
  • Розуміння краси дуже часто буває умовним. (Б. Грінченко)
  • Почуття в мене вельми умовні: я тільки по звичці люблю чи не люблю когось, поважаю чи не поважаю певний учинок. (Ю. Яновський)
  • Вистачило одного хуліганського вискоку Мартинчука, як і авторитет церкви і релігійні традиції народу стали раптом умовними речами! (Ірина Вільде)
  • Історично перші і найбільш поширені форми власності – це особиста і приватна. У сутнісному плані їх відмінність умовна. (з публіц. літ.)
  • Трапляються в нас літератори, в яких знання народу має переважно теоретичний, умоглядний характер, – чи ж дивно, що й мальовані ними робітники та селяни виглядають постатями книжними, умовними. (з наук. літ.)
  • Щоб примусити розповісти про розташування наших частин, мене піддали умовному розстрілові. (О. Довженко)
Який не існує в реальній дійсності, а лише мислиться; уявний. Приклади
  • Саме тут [на Поділлі] сходяться Правобережна і Волино-Подільська височини, умовна межа, яка проходить західним схилом Українського кристалічного масиву. (І. Цюпа)
  • Контрольний пункт – це точка в просторі спостережень, яка може бути .. умовною (коли показники у точці визначаються посередньо). (з наук. літ.)
  • Твори первісного мистецтва дуже реалістичні. Тільки в поодиноких випадках зустрічаються умовні (схематичні) зображення. (з наук. літ.)
  • Умовність властива також науці, але тут зовнішній вигляд умовних позначень не відповідає формі відображуваних явищ та процесів. У мистецтві ж вони відображаються в їхніх конкретних формах і проявах. (з наук. літ.)
  • Хімічне рівняння – це умовний запис хімічної реакції за допомогою хімічних формул. (з навч. літ.)
Який створює художнє зображення за допомогою засобів, прийнятих у певній галузі мистецтва, в окремому жанрі літератури. Приклади
  • Кожному зрозуміло, що написати добре про труд куди важче, чим якусь мініатюру про природу, де будуть присутні всі компоненти умовної поетики. (А. Малишко)
  • Відомо, що такі великі реалісти, як Шевченко й Некрасов, ніколи не нехтували умовними образами і символами ораторського стилю. (з публіц. літ.)
  • Ми визначили тактування як раціонально побудовану систему умовної жестикуляції. Під цією умовною жестикуляцією розуміють вміле і цілеспрямоване орудування правою та лівою руками, обличчям, очима, верхньою частиною корпусу – словом, усім тим, що утворює зовнішню, фізичну частину диригентського мистецтва. (з навч. літ.)
Який відповідає загальноприйнятим правилам, нормам поведінки, звичаям, що склалися традиційно, але доцільність яких не завжди виправдана. Приклади
  • Він використає коли не своє людське право гідності, то умовне і ще страшніше для цих офіціальних людей виключне право посланця... (Іван Ле)
  • Їдуть вони в тачанці понад осіннім Сивашем і, не думаючи про свою різницю у званнях та чинах, про умовну ту далеч, що ніби б то мусила відділяти селянина від полководця, почувають себе рівними, як людина з людиною, і серйозна, вдумлива тече між ними розмова. (О. Гончар)
  • Слова “спасибі”, “пробач”, “будь ласка” в подружньому житті абсолютно необхідні, хоча й умовні. (з наук.-попул. літ.)
лінгв. Який виражає умову (у 3 знач.), вказує на умову або містить у собі умову.
спец. Який встановлюється, виводиться логічно із заданих умов, припущень. Приклади
  • Умовна величина.
  • Умовний оператор.
спец. Який береться за вихідну величину при обчисленні середньої величини чого-небудь. Приклади
  • Трактор його передовий у бригаді, і подивимось, що осінь скаже. На чию машину припаде більше гектарів умовної оранки. (Ю. Яновський)
  • Основним показником використання тракторного парку в наші дні є середньодобовий виробіток на умовний трактор. (з наук. літ.)

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.