УДАВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

УДАВА́ТИ

кого, якого. Поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою. Приклади

І не втікав я, і, як вона [жінка] кликала, не вдавав глухого, а побрався собі спокійненько. (Марко Вовчок)
– Знаю я вас, як захворіли! Удаєте тілько з себе хворого, – каже Пищимуха. (Панас Мирний)
Вони оба: і Володко, і Гринько, якби могли, то втопили б мене в ложці води. Я їх так само! Але поки що вдаємо приятелів. (Л. Мартович)
Я не впирався, але, йдучи, почав удавати престарезного діда, який гнувся до землі, і робив це так смішно, що мої глядачі, дивлячись мені вслід, голосно реготали. (Л. Смілянський)
В ресторані [лікар з дружиною] замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти тут у прохолоді й чекати вечора, що от-от надходив. Обоє вдають щасливих і безтурботних. (Іван Ле)
Сама вона удала з себе дуже здивовану. (Грицько Григоренко)
Недоліток зовсім іще був Ігнат удовиченко, тілько що батьківський зріст і хода, і якась повага в очах, бо сказано – господар на своїй батьківщині, – от його що ніби дорослим паробком удавало. (П. Куліш)

із спол. що, ніби і т. ін.; рідко без дод. Робити вигляд, прикидатися (звичайно в якійсь дії). Приклади

Упала [Одарка], а вони регочуться. – Удає, – кажуть, – удає! (Марко Вовчок)
Так смішно почав удавати, ніби й він плаче, що вона мусила засміятись, а далі й зовсім розвеселилась. (Леся Українка)
Лежала [Гаїнка], зціпивши зуби, і мовчала. Удавала, немов спить. (Б. Грінченко)
[Герасим:] А щоб було тобі зручніше поводиться, то ти удаси, ніби приїхав на завод купувать свинку і кнурця... (І. Карпенко-Карий)
Гуро удав, що він дуже незадоволений з такої пропозиції. (В. Владко)

що. Наслідувати, копіювати (голос, рухи, міміку і т. ін.). Приклади

– Іва!.. мо-ой! – гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини .. або пищав у травинку, намагаючись вдавати голоси птахів та всі ті звуки, що чув у лісі. (М. Коцюбинський)
Безтурботно подививсь [Преображенський] у вікно, постукав об стіл пальцями, удаючи барабанну трель маршу, і встав з-за столу. (Іван Ле)
Валерій так вправно й достеменно вдав манеру та інтонації Павла Григоровича, що всі мимохіть усміхнулись. (О. Ільченко)
– Здається, ніякий маляр не вдав би такого любого рум'янцю на людськім тілі, як тут природа намалювала на щоках груші! (І. Нечуй-Левицький)
І щонайпишнішії дами з придворних Вдавали на сцені субреток моторних, Щоб слави і втіхи зажить. (Леся Українка)
Кропивницький .. мав чудовий голос і смішив нас надзвичайно, коли розкудовчить було волосся, надме щоки й почне вдавати Шельменка. (з мемуарної літ.)

тільки док., розм. Добре зробити, змайструвати, виготовити і т. ін. що-небудь. Приклади

“А сила йде, і спина гнеться, репаються руки, і гине хист... Уже б тепер не вдав різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося...”. (Леся Українка)
Три літа гуртом – З волами, з машинами й так, самотужки – Грабарювало старе й мале .. Зате ж озеро славне яке вдали! Води – як у морі! (І. Вирган)
Гарно вмів грати Олекса. І так якось по-особливому грав, що от багато вміють хлопців і собі на флоярі, а ніхто так не вдасть. (Г. Хоткевич)
– Та я собі зложу [скриньку], – говорю я, а сам аж тремчу, що не вдам. (І. Франко)
Чи вдасть любити так пана Славка панночка молода, .. що потребує ще сама проводу й опіки, то за це не можу ручити. (Л. Мартович)
– Вмієш хліб пекти? – Вмію, але... з питльованої муки; з разової не знаю, чи вдам. Давно не пекла, – відповіла несміливо Касандра. (О. Кобилянська)
– То як кладеш у поруку ціле своє маєство [маєтність], – то який тобі сміх? То таки треба доброї голови, щоб удати, аби не зробити з усіх нас торбарів! (А. Крушельницький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

УДА́ВАНО

Присл. до уда́ваний. Приклади

– Ти вже заручена з ним? – питає мене Оксана тим удавано байдужим тоном, що ним деякі жінки орудують не менш вправно, ніж швець шилом. (Ірина Вільде)
Від уваги Жолкєвського не приховалася удавано молодеча моторність його давнього друга, Яна Замойського. (Іван Ле)
Марко презирливо глянув на ворога і пустився йти далі. Але Тодосько вдарив його рукою по плечах і зареготався удавано: – Га-га-га-га! (П. Козланюк)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.