СЯЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СЯ́ЯТИ

Випромінювати рівне, яскраве світло, яскраво світитися (про світила, джерела світла); сія́ти. Приклади
  • Надворі сонечко сяло. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • З неба місяць так і сяє; І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить. (Т. Шевченко)
  • Угорі так яро сяють зорі, ні одна не криється за хмари. (Леся Українка)
  • – Зробимо в хатці яснеє віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце! (М. Рильський)
  • Андрій лежав і дивився в небо. У небі сяяли мільйони зірок. (О. Довженко)
  • На палубі ні душі, тільки сяє над нею величезний круглий прожектор. (О. Гончар)
  • * Образно. Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання Кращої долі, .. той ідеал мені сяяв. (Леся Українка)
  • Маруся сиділа й мовчала і тільки дивилась в вікно на небо .. А небо мовчало і пишно сяло. (І. Нечуй-Левицький)
  • В театрі повно; ложі сяють; Партер і крісла, все кипить. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
  • Палісадник весь сяяв у яскравому світлі. Великі дугові ліхтарі-прожектори світили з горішніх вікон. (Ю. Смолич)
  • Ложі бенуара, бельетажа й ярусів червоніють оксамитом і сяють електрикою. (Ю. Яновський)
чим і без дод. Блищати, відбиваючи світло, промені. Приклади
  • Жила удова коло бучного міста, де бучнії будинки громоздилися [громадилися], де сяли та виблискували церкви золотохресті. (Марко Вовчок)
  • Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав, і все від нього сяяло, блискотіло. (Н. Кобринська)
  • Чудотворна ікона сяяла самоцвітами. (О. Донченко)
  • До обіду корабель неначе вдруге народився: блищав вимитими бортами, сяяв палубою. (Д. Ткач)
  • Далеко праворуч на захід сяяли під вранішнім сонцем величаві вершини гір. (О. Гончар)
  • Під його [сонця] скісним промінням золотом сяло жовте листя лип та беріз. (М. Коцюбинський)
  • На дівчатах аж сяють квітки та стрічки. (І. Нечуй-Левицький)
  • Яванці – красивий народ, декого з них наче зроблено з золота, тіло так і сяє розкішними золотими фарбами. (Ю. Яновський)
  • Щоки сяяли рум'янцем, мабуть, вона бігла. (О. Копиленко)
  • Країна змарніла і впала в скорботу. Тільки природа сяяла безсмертною своєю красою. (О. Довженко)
  • О пісне, пісне, подруго моя, де б я не був, де б не блукав з тобою, знов Київ сяє гордою красою, – з тобою знов на горах рідних я. (В. Сосюра)
Блищати, світитися, перев. від радості, щастя, вдоволення і т. ін. (про очі). Приклади
  • Єсть карії очі – як зіроньки сяють. (Т. Шевченко)
  • Одарка лежить, зложила руки під голівку, бліда-бліда, тільки очі їй сяють. (Марко Вовчок)
  • Очі в його так радісно сяли, що аж Денис та Настуся це примітили. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Розкладай вогонь, – весело потер руками Тимко. Очі в нього сяяли, голос ламався, як крихкий лід на морозі. (Григорій Тютюнник)
  • Очі їхні сяяли захватом зустрічі, вони не почували ні холоду, ні голоду. (Ю. Яновський)
  • Вона сяла уся привітно, як сонце, коли нагнулась над ним з турботним питанням. (М. Коцюбинський)
  • Коли міна вибухала в самій [ворожій] траншеї, сповнюючи її димом, обличчя в Брянського сяяло від вдоволення. (О. Гончар)
  • Смагляве личко сяяло від щастя. (М. Рильський)
  • Від білосніжного палацу до економії мчить управитель. Він такий мокрий, наче його хто викрутив, але обличчя сяє широкою усмішкою. (М. Стельмах)
  • Обізвався Коростильов, і маленькі очі його радісно заблищали, а личко сяяло як у гостях або на іменинах. (Григорій Тютюнник)
  • Родинне коло діда оточило, Сини та дочки, й молоді онуки; Одні уважно, пильно вислухають, У других в очах тиха мрія сяє. (Леся Українка)
  • Знаю, довго будуть народи обмацувати нашу зброю, лічити наші рани, сяяти вдячністю чи заклякати з ненависті. (О. Довженко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.