СТОЛЬНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

СТО́ЛЬНИК

У Росії XIII–XVII ст. – придворний чин рангом нижчий від боярського, а також особа, яка мала цей чин (спочатку – придворний, що прислуговував за князівським або царським столом). Приклади
  • Злостився Омелько й на дворян городових, які так щільно царя оточували, на всяких спальників та стольників. (О. Ільченко)
  • Стольник Головін Семен тримав у руках царський прапор. (Н. Рибак)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.