СТАРІЙШИНА — ТЛУМАЧЕННЯ

СТАРІ́ЙШИНА

Голова первісної общини, який обирався із числа старших і впливових її членів. Приклади
  • Родова община управлялась виборними старійшинами, які розбирали суперечки між родичами, керували поділом орної землі між сім'ями. (з навч. літ.)
  • Такий був давній покон [звичай] їхнього роду, люди, що жили у городищі, в цій хижі і в інших, завжди збиралися на світанні тут, щоб поїсти, послухати слова старійшини. (С. Скляренко)
Найстаріший та найавторитетніший член якого-небудь товариства, колективу, об'єднання і т. ін. Приклади
  • Вишгородські будівельники були об'єднані в ремісничі корпорації, на чолі яких стояли старійшини. (з наук. літ.)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.