РОЗГОВОРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗГОВО́РЮВАТИ
кого.
Розважати розмовою.
Приклади
- Зінька від неї не одходить, то услуговує, то розговорює. (Панас Мирний)
- Стала [Катря] заспокоювати сердешну, розговоряти, що слізьми горя не виплачеш. (А. Головко)
- Зітхнула Настя важко, обтерла сльози дрібні та й каже: – Сядьте ближченько [близенько], мамо! Погомоніть, тіточко, розговоріть мене. (Марко Вовчок)
- Попала дівчина в задуму, і не годен був Дмитро її з того розговорити. (Г. Хоткевич)
тільки недок., рідко.
Те саме, що розмовля́ти.
Приклади
- Сяде [Олексій] на колоді з ким з приятелів та й розговорюють. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Не став з ним і розговорювать, і без його гірко на душі. (О. Стороженко)
кого, рідко.
Відговорювати, відмовляти від чого-небудь.
Приклади
- Вона знає вже цю неспокійну душу [чоловіка]... Говорити, розговорювати, впливати – даремна річ. (Г. Хоткевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.