ПУЧОК — ТЛУМАЧЕННЯ

ПУЧО́К

В'язка тонких однорідних предметів. Приклади
  • – Ой, цюро ж мій молодесенький! Подай мені лучок та тугесенький, Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок! (з народної пісні)
  • От і положили її [відьму]; по два парубка сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Над ґанком висіли важкі кетяги пов'язаної в пучки калини. (М. Стельмах)
  • Чаплиних білих пер пучок на шапці квітне, – За кожне не один заплачено дукат. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
  • * У порівн. Намисто червоніло на білій свиті, як пучки калини. (І. Нечуй-Левицький)
  • Я нариваю цілі пучки цвіту яблуні, повні руки, і несу в хату. (М. Коцюбинський)
  • Від грубки полохливо стрибали ясно-рожеві тіні, і в світлі їхї виглядали пучки засушених квіток та трав. (М. Івченко)
  • Край степовий! Ой та вітер дикий, рвучкий! Як ударить – телефонні струни рве, крутить в пучки! (П. Тичина)
  • Технічне льняне волокно складається з волокнистих пучків, склеєних у стрічки, довжина яких залежить від довжини стебла льону. (з наук. літ.)
  • Перед тепловою обробкою спаржу в'яжуть у пучки і підрівнюють. (з навч. літ.)
  • * У порівн. Під стелею скупо, ніби пучок червоних ниток, світилися лампочки. (С. Чорнобривець)
Сукупність чого-небудь, що розходиться з однієї точки, з одного джерела. Приклади
  • Сонце, наче діжа, котилося аж по землі, розстилаючи навкруги пучки щирозлотого проміння. (Панас Мирний)
  • А коли встали тумани, густими пучками слалося сонце на землі. (М. Івченко)
  • Нишпорячи по судну, він знайшов якесь скельце, і виявилось, що воно має властивості лінзочки, якою можна зібрати промені пучком і навести їх на край холоші, і матерія починає тліти... (О. Гончар)
  • Використовуючи пучки прискорених частинок, можна одержувати різкого типу мезони. (з наук.-попул. літ.)
  • Тиснулося бадилля високих гірських лопухів з білявим листям .. та ще якогось високостеблого зілля з пучками здорових жовтих квіток на вершку. (І. Франко)
  • Приятель мій, сопучи, хапав руками пучки очерету, підтягаючи вперед човна. (Олесь Досвітній)
  • Січкар .. посміхається круглим видом, на якому ворушиться чорний пучок бороди. (М. Стельмах)
  • * У порівн. Глюзинський ліниво й зневажливо посміхається під жовтими й рівними, як пучки житного колосу, вусами. (В. Винниченко)
Група м'язових, нервових та ін. тканин, волокон, розташованих у вигляді довгастих скупчень, шнурів. Приклади
  • Кожна живильна артерія супроводжується двома венами, закладеними, як і артерія, у товстих пучках сполучної тканини. (з наук. літ.)
  • Обличчя [у Корчагіна] довге, ледь повісповане, зліплене з пучків м'язів та кісток. (Ю. Збанацький)
розм., рідко. Те саме, що буке́т 1. Приклади
  • Копронідос держав у руці здоровий пучок півонії, нарцисів та тюльпанів. (І. Нечуй-Левицький)
  • Проходять по доріжці з пучками пролісків дві дівчини. (М. Івченко)
  • На рогах дівчата в кожушках продавали перші підсніжники з навколишніх горбів, де вже оголилась земля. П'ять копійок пучок, п'ять копійок. (В. Підмогильний)
  • Входить Іван. У руках пакунки з кондитерської і пучок квітів. (І. Микитенко)
  • Зірвавши пучок фіалок, Славко прилаштував своїй подрузі на чоло вінок. (О. Бердник)

ПУ́ЧКА

Кінчик пальця руки. Приклади
  • У дитини заболить пучка, а у матері серце. (Номис)
  • Ганна показала синові обидві пучки, сині, накопирсані неначе ножем, з синіми нігтями. (І. Нечуй-Левицький)
  • Завжди [Петренко] ревно молився, стаючи навколішки й притискаючи до чола, грудей та пліч складені до купи три пучки. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Вілліс задумливо дивився в вікно і тер нервово пучку об пучку. (Олесь Досвітній)
  • Печерський ігумен Антоній тихо стукнув пучками пальцій по застеленому убрусом, небарвленому столі: трапезу закінчено. (Н. Королева)
  • І зняв [парубок] мою каблучку з пучки, а свою мені надів. (Ганна Барвінок)
  • Злякалась голубонька, як дитина, і заплакала з ляку. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. (П. Куліш)
  • – Так ото вона та сама ордівська Настя? – показують на неї пучками якісь чужі жінки. (С. Васильченко)
  • * Образно. Вже й день минає, і вечір узявся червоною пучкою за верховіття лісу. (Ю. Яновський)
Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом. Приклади
  • Почала [Катря] хреститись. Міцно зцупивши пучку, вона ще міцніше почала накладати нею то на лоб, то на груди, то на плечі. (Панас Мирний)
  • “Ага, то Трохим, а то Килина”, – впізнав Юхим, насипаючи пучками в люльку тютюну і і пильно придивляючись до рук, боячись розсипати. (В. Винниченко)
  • На партах повно дітвори .. Посхилялися всі над зошитами, у кожного в пучці, замазаній в чорнило, цупко ручка – виводить старанно кожну літеру. (А. Головко)
  • * У порівн. Про Якова вона не змогла згадати без того, щоб пекуча туга не скрутила, мов у пучці, її серця. (Панас Мирний)
Така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними пальцями руки; щіпка. Приклади
  • Подоставали з торбинок хто окрайок хліба й пучку солі, хто шматок сала або в'ялену тарань з цибулею і почали мовчки їсти. (Д. Мордовець)
  • Він одірвав шматочок газетного паперу, взяв пучку махорки. (А. Шиян)

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.