ПРИМІЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИМІЧА́ТИ

Звертати увагу на кого-, що-небудь; помічати. Приклади
  • – Дивись, що воно? – почула вона і ззаду і спереду себе, і сотні цікавих очей уставилися на неї. Христя, не примічаючи нічого, пройшла прямо у церкву. (Панас Мирний)
  • Похилився стан [Тетяни] та й не виправлявся, але Макар того досі не примічав. (Л. Яновська)
  • Тихенько, так, що його ніхто не примітив, він пішов у канцелярію й показав старшині бумагу. (М. Коцюбинський)
  • Уже на півдорозі вони примітили: попереду під вербою хтось сидів у холодку. (П. Панч)
  • – За гроші не стійте: я грошей дам. – Ну, спасибі, брате! – кажу я. – Щирий ти козак, як я бачу! – Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. (Марко Вовчок)
  • Йди в діброву, в саму пущу, Де ніколи не зорить, І як папороть найгущу [найгустішу] Знайдеш, ти її приміть. (Я. Щоголів)
  • – Дядю Йосипе. Я й не примітила, куди ви мене водили. (А. Хижняк)
  • Тю, як це він не примітив такої гарної, дівчини? (М. Коцюбинський)
  • Донька.., яку Тимко вже давно примітив, була степова красуня. (Григорій Тютюнник)
  • Матушка примітила, що третя людина зайва там, де зійдеться хлопець з дівчиною, встала й промовила: – Піду ж я в пасіку. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.