ПОТЯГ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПО́ТЯГ

до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Приклади
  • Багато дум тривожило молоду Радюкову голову в тій хатині! І він почував у собі силу й потяг до того, щоб розкинуть свої думи між людьми. (І. Нечуй-Левицький)
  • Тихий океан перестав для нього бути вільним і чистим океаном його молодості.., – проте Дорошенко почуває й зараз непереборний потяг бути там. (О. Гончар)
  • Мати померла, і Оксен зовсім втратив потяг до рідного дворища. (Григорій Тютюнник)
  • Змалку відчував Тарас великий потяг до мистецтва. (з наук. літ.)
до кого. Посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою. Приклади
  • З тієї хвилини, коли він .. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього, щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської. (Ірина Вільде)
  • Вона відзначила, що кум Антін має великий потяг до дітей. (С. Чорнобривець)
  • Після цієї розмови у них [Хоми та Люби] майже зразу виник потяг одного до одного. (С. Ковганюк, пер. з тв. М. Горького)
псих., фізл. Напівсвідоме, інстинктивне прагнення до чого-небудь. Приклади
  • В процесі історичного розвитку людства значна частина тваринних інстинктивних потягів трансформувалась у людські жадання. (з наук.-попул. літ.)
  • – Ви знаєте, що таке ностальгія? Це – хвороба. Це – хворобливий потяг, болюча туга за рідним краєм. (О. Донченко)
  • Він просто йшов, не думаючи ні про що, і тільки якийсь підсвідомий потяг вивів його крізь широко розчинені ворота на вулицю. (С. Голованівський)

ПО́ТЯГ

Поїзд (у 1 знач.). Приклади
  • Погрюкуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу. (М. Коцюбинський)
  • До станції приповз довгий товаровий потяг. (Олесь Досвітній)
  • Біжать десь потяги й мостами гримлять прощально раз у раз... (В. Сосюра)

ПОТЯГНУ́ТИ

кого, що, перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого-, що-небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або падаючи кудись. Приклади
  • Коли б земля розступилася, так би вона і кинулась туди, та й... Василя потягнула б за собою. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Кермо корабельне, якого я міцно тримався, Човном керуючи, я одірвав і потяг за собою, В море упавши. (М. Зеров)
  • Прийшов Йонька – мовчазний, заклопотаний, взяв волів за налигач, потяг із двору. (Григорій Тютюнник)
  • – Директор троса до колодязя ніяк не випише! Посікся, порвався, днями як зачепило мого тетерю, мало з цебром в колодязь не потягло! (О. Гончар)
  • – Браво, – каже Сомко, – ведмідь попавсь у тенета! Що ж тепер буде? – А що ж? Ведмідь піде до свого берлога [барлога] і тенета за собою потягне. (П. Куліш)
  • Повернулась [дячиха] до мене спиною, вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках. (І. Нечуй-Левицький)
  • * Образно. Мамайчуків фургон уже помчав до радгоспу, рознуртував, потяг у вуличку сірий шлейф куряви. (О. Гончар)
  • Не хотіла коза на торг, так потягли. (прислів'я)
  • Чи ти знаєш, люба руже, Як я плакав за тобою, Що магнат тебе байдуже За Дунай потяг з собою? (П. Грабовський)
  • Щоб розрадити подругу, Мотя потягнула Ганну до кіно. (В. Козаченко)
  • Вона то почервоніє, як мак, то побіліє, як полотно; усе, сердешна, боїться, щоб він не ввійшов та щоб не потягнув її до шлюбу. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ні! Сили на землі нема І сили на землі не буде, Щоб потягти нас до ярма. (М. Рильський)
  • З вікна подув вітер, потяг од інспектора папери й шпурнув під стіл. (С. Васильченко)
  • В того повінь останній прикладок сіна потягла, іншому хату розмиває. (О. Гончар)
  • Човен потягло під правий берег. (М. Трублаїні)
  • Потягли [Остап і Соломія] на гору оберемки вербового гілля. (М. Коцюбинський)
  • Улас потяг сундук на Павловську площу. (Григорій Тютюнник)
кого, що і з непрям. дод. Узявшись за кого-, що-небудь, зрушити з місця, притягти, натягти. Приклади
  • Тихесенько потягну я двері... Га! чого се так раненько вертаєшся, господарю? (Марко Вовчок)
  • Він, дійшовши до своєї квартири, з усієї сили потяг за ручку дзвінка, котрий несамовито задзвонив. (Панас Мирний)
  • Марія потягла його за рукав. (С. Журахович)
  • Він таки й положив руку на мішок – ніхто не баче [бачить]; потягнув його до себе – ніхто не баче [бачить]. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Соломія схопилася з місця і потягла книжку до себе через стіл. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Мокра вся, – він потягнув її [Тоню] до себе, – під яким це дощем була? (О. Гончар)
  • Була та ясна плямка серед чорної купи така чудна і незвичайна, що потягла до себе Лазарів погляд. (М. Коцюбинський)
кого, що, з непрям. дод. і без дод. Почати рухати, переміщати що-небудь своєю тягловою силою (про робочу худобу, машину і т. ін.). Приклади
  • Воли потягли воза по долині. (І. Нечуй-Левицький)
  • Гак .. зачепили за скоби, і обидва крани разом потягли злиток. (В. Собко)
  • – Це хлопці навмисно придумали вам для буксира танка послати .. Цей уже як зачепить, то потягне, він у нас трудяга. (О. Гончар)
  • Через силу і кінь не потягне. (Номис)
  • – Шкапа твоя, – кажуть [цигани], – трохи, чоловіче, недобача; так купи їй окуляри та й почепи на вічі, .. то ще потягне... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Ручуся – повезе [трактор], сто тонн потягне вантажу, чи двадцять корпусів, чи п'ять сівалок. (І. Гончаренко)
  • Жовте жито переспіло, Тим і спину надломило, – Аж болить. – Нуте ж, нуте, косарі, Недалеко до зорі, – Потягніть! (Я. Щоголів)
  • [Ромодан:] Працювати без відпочинку не можна, Гордію Опанасовичу. [Дремлюга:] А я ще трохи потягну, а там... Роки вже дають себе знати. (О. Корнійчук)
  • В цілому припадає на роботу щонайбільше 4–5 (а частіше 3) години на день .. Правда, для мене і се не мало, я вже більше не потягла б певне. (Леся Українка)
  • – Скриплю потроху. Бачите, навіть ложки вирізую .. Тяжчої роботи поки що не можу потягнути. (М. Стельмах)
що, розм. Вийняти, дістати, витягти звідки-небудь. Приклади
  • От як пляшка закиває, Він до шинку й повертає; Сяде, гляне в поставець Та й потягне гаманець. (Я. Щоголів)
  • Потягли рибалки сіті, Повні риби золотої. (М. Нагнибіда)
  • Черкашин механічно потяг з кишені цигарки. (Л. Дмитерко)
  • І потяг він карту, і витяг він винового туза. (Ю. Яновський)
кого, перен., розм. Притягти до відповідальності, до суду і т. ін. Приклади
  • Почав Ведмідь хазяйнувати, У пасіці порядкувати: Щодня він мед тягав .. До суду потягли, Прогнали злодія старого. (Л. Глібов)
  • – І такого б ката я любила! – здивувалася Христя. – Я б його ще на позов потягла! Як він сміє отак бити, отак нівечити! (Панас Мирний)
  • Спробуй поговорити з ними [гриднями], не перекричиш, клопоту не оберешся, ще й до князя на суд потягнуть. (С. Скляренко)
кого, перен. Почати вабити, манити до себе; викликати потяг до кого-, чого-небудь, бажання зробити, здійснити щось. Приклади
  • Весна не забарилась. Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле. (М. Коцюбинський)
  • І ще одна, може найголовніша, причина потягнула Марусяка до Ясенова: там жила Олена Срібнарчучка. (Г. Хоткевич)
  • Невідома сила потягла чужинця до дверей. (Олесь Досвітній)
  • Як тілько є зайвий час, то так тебе і потягне до любої роботи... (Панас Мирний)
  • Приснився мені ліс. Дихав фіалками .. Непереможно потягнуло провідати той ліс. (С. Васильченко)
  • На одинокому камені він побачив юнака. І його відразу ж потягло до живої людини. (Ю. Збанацький)
що. Почати тягти, прокладати в певному напрямку (дріт, кабель і т. ін.). Приклади
  • Телефоністи потягли кабель.
  • * Образно. За хуторами дорога зламалась коліном і повилась на Щербанівку. Уздовж неї й стовпи потягли дроти. (А. Головко)
  • Осатаніла вража баба І крикнула, як на живіт, Зробилась зараз дуже слаба .. І спазми жили потягли. (І. Котляревський)
розм. Піти, вирушити куди-небудь (звичайно повільно, не поспішаючи). Приклади
  • Заздрівши дівчат, потягнули [парубки] за ними, щоб так стіною на них і наперти. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Мляво пересуваючи ноги, Корж, мов побитий, потягнув через вигін. (С. Добровольський)
  • У вирій потягли гагари. (М. Драй-Хмара)
Подути, повіяти, насунути, донестися (про вітер, тепле або холодне повітря, туман, запах чого-небудь). Приклади
  • Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець. (Марко Вовчок)
  • Десь над обителлю, між горами, запалювалися блідими смугами віщуни недалекого ранку, і ще холодніша свіжість потягла з-за будинку. (Іван Ле)
  • Потягло з моря свіжим вогким вітрецем. (І. Нечуй-Левицький)
  • З долини потягнуло прохолодою. (В. Гжицький)
  • * Образно. – В нашої шановної добродійки очі завше на солонці: аби потягло туманом, – вже й одвологли. (Дніпрова Чайка)
  • Лічив-лічив [панночку] той бідолаха та й закохався. Покохала його й панночка. Почули духом паничі, куди потягло, – .. та й зслизли. (Марко Вовчок)
  • Перед світанком потягнуло на відлигу. (Іван Ле і О. Левада)
  • – Воно хоч уже й на весну потягло, та ночі довгі, хай їм лихо. (Григорій Тютюнник)
що і без дод. Повільно втягти, вдихнути. Приклади
  • У хату вскочила гарненька молодичка, сказала: “Здрастуйте!” і зареготалась, потягла носом, сказала: – Ох, як ловко пахне. (Грицько Григоренко)
  • Нараз він скрикнув .. і засичав, потягнувши повітря в себе, і схопився за голову. (Г. Хоткевич)
  • Вона взяла букет, потягла в себе запах конвалії. (О. Десняк)
  • Люди пораділи: по дощах хліба одволожило, стеблина потягла соки. (К. Гордієнко)
  • Гості аж голови потягли в плечі. (І. Рябокляч)
  • – Потягло очі, вже й земля над губами пала. (Л. Яновська)
  • Видно, був [Ігнатовський] беззубий, бо тонкі п'явки губ потягло йому зовсім у рота. (Ю. Збанацький)
що, розм. Вкрасти або забрати. Приклади
  • Жив в одному селі дяк Данило і дуже нечистий на руку. Щоразу в церковній касі за його дякування бракувало то два злотих, то п'ять. А якось навіть двадцять хтось потягнув. (з казки)
  • – Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами – так і потягне. (Б. Грінченко)
  • Довго рилися [гайдамаки] в шматті і, сердиті, кинули врешті. – Злидота така, нічого й потягти! (А. Головко)
  • – Я дізналася, що панич потяг з пана аж дві тисячі, а мені сказав – двісті карбованців... (Панас Мирний)
  • – З мене не потягнеш нічого, бо мені пан до кінця місяця ні копійки не дасть. (Л. Яновська)
  • Королю потрібний Галич, бо данина звідти багата піде: потягне з галичан і пшеницю, і хутра, і мед, і сіль. (А. Хижняк)
що і з непрям. дод., розм. Заспівати, протягаючи окремі звуки, ноти (звичайно на верхах). Приклади
  • Хазяїна мого усе село поважало .. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. (О. Стороженко)
  • – Нумо, – говорить [Лис], – пісні співати. Хто найтонше голосом потягне, того ми й з'їмо. (І. Франко)
  • Не знати де й заспівувач взявся .. – і як потягнув він “Ой, Дніпро, Дніпро...”, .. мужня офіцерська громада .. мріями полинула за стіни школи. (Ю. Бедзик)
  • – Свириде Яковлевичу, – жалісно потягнула Марійка своє і неждано затихла. (М. Стельмах)
кого і з непрям. дод., розм. Сильно вдарити чим-небудь. Приклади
  • [Настя:] Мартине, відчепись! Бо, єй-богу, качалкою по спині потягну. (І. Карпенко-Карий)
  • Яким, ображений і гнівний, підняв патик, хотів потягнути ним мавпу. (С. Ковалів)
  • Йонька, якого Северин Джмелик потяг по спині, латав крівцею пісок під тином. (Григорій Тютюнник)
  • Якимові немовби ножем потягнуло по тілі. (Н. Кобринська)
розм. Мати певну вагу при зважуванні. Приклади
  • – Ой сом який! Десь, з півпуда потягне!.. (М. Стельмах)
  • * Образно. – То скільки ж це вийде орендної плати з пана..? .. А скільки ж воно за сорок три роки потягне? Певне, тисяч за тридцять. (М. Стельмах)
  • Тільки що одплили [брати] гонів з двоє, а старша сестра смик за вірьовку, .. вода і забулькотіла у човен, так його і потягло на дно. (О. Стороженко)
  • Корнієнко вийняв із шухляди стола новенький пістолет і чотири обойми. Оксен поклав усе майно до кишені, штани відразу потягло вниз. (Григорій Тютюнник)
розм. Мати достатню суму грошей для купівлі чого-небудь. Приклади
  • – На воли тепер не потягнемо – не той час. (М. Стельмах)
  • – Збереться його [борошна] чимало, і добрим людям його надовго потягне. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Щороку сутужно Хомі .. Ще як вродить, то потягне хліба до весни. (М. Коцюбинський)
кого, що, безос., розм., рідко. Затягти, вкрити чим-небудь. Приклади
  • По Вкраїні огні горять, під небо сягають, Потягнуло степи димом. (П. Куліш)
що і з непрям. дод., також у сполуч. зі сл. рука, перен. Підтримати кого-небудь. Приклади
  • – Я потягну руку за тобою. Побалакати ще з товаришами суддями можу і... присудимо тобі посунути обніжок у Василів город... (А. Тесленко)
  • – Васюта й руки попустив. Тоді старшина за його, а піхота й собі потягла за старшину. (П. Куліш)

потяга

Переміщення вантажів.

ПОТЯГТИ́


Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.