ПОТУРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОТУРА́ТИ

кому, чому і без дод. Не перешкоджати кому-небудь робити щось недозволене, варте осуду; виконувати чиїсь бажання, примхи; не протидіяти чому-небудь. Приклади
  • Потурай малому, то як виросте – буде тебе на старості бити. (прислів'я)
  • Демко був плохенький, жіночим витребенькам потурав, і жінка у його в хаті верховодила. (Марко Вовчок)
  • Гей, брати! Над рідним краєм Густо звисла пітьма ночі; А ми мовчки потураєм, – Сон важкий склепив нам очі. (П. Грабовський)
  • Свекруха розсердилася, розходилася, нагримала на Якова, що жінці потурає. (К. Гордієнко)
перев. із запереч. част. не, розм. Не звертати уваги, не зважати. Приклади
  • Ой, не за великі гроші вбито [козака], – За жупан голубенький, Не потурав вражий син турчин, Що він козак молоденький. (з думи)
  • На те вона й була дітвора, щоб не потурати ні на що, через те її й зупиняли старші. (Панас Мирний)
  • – Нікому – ніякого спуску. Все, що підлеглим належить, – дайте. Все, що належить з них, – візьміть .. Ми на війні, товаришу Хаєцький, – вже м'якше заговорив Антонович, – і ви не потурайте, хто та як про вас скаже чи подумає. Не потурайте ні на що. (О. Гончар)
перев. із запереч. част. не, діал. Не вірити, не розраховувати на когось, щось. Приклади
  • – Дядьки поможуть. – Не потурай на те, Василю; поможуть, та не тобі, а собі. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Удвох, кажуть, і плакати Мов легше неначе; Не потурай: легше плакать, Як ніхто не бачить. (Т. Шевченко)
розм., рідко. Знущатися над ким-небудь. Приклади
  • – Ні об чім тебе не прошу, тільки будь до мене добрий, не потурай, коли часом буду смутна. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.