ПОЗИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЗИРА́ТИ

Дивитися на кого-, що-небудь зрідка або час від часу; поглядати. Приклади
  • Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли. (Т. Шевченко)
  • Вона взяла й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її. Однак мало, більше розглядалась по хаті, скоса позираючи з-під газети. (Леся Українка)
  • Пораючись по хаті, Олена частенько позирала, чи не прокинулися діти. (Григорій Тютюнник)
  • Михай позирає у вікно. (М. Чабанівський)
  • Позирає, як собака в ярмарку. (Номис)
  • – Дайте хоч одпочити!.. – заскаржилася [почала скаржитися] баба Горпиниха, позираючи кругом себе, де б його сісти. (Панас Мирний)
  • – Хто вам позволив сміятися? – допитував він, остро позираючи по класу. (І. Франко)
  • [Герцель:] А ви позирайте тілько, як вийде [старий], миттю хапайте Тетяну на коней. (І. Карпенко-Карий)
  • На нього позирають й інші дівчата з Любчиної бригади. (Ю. Яновський)
Дивитися куди-небудь або на кого-, що-небудь, роздивлятися когось, щось. Приклади
  • Зривається буря від краю до краю., Бурхочуть навколо вали; Погнулася щогла... Дарма позираю Вперед непроглядної мли. (П. Грабовський)
  • Забіг [Василько] до хати, гукнув до матері і до менших дітей: “Ідіть і позирайте, що сталося на мосту”. (А. Турчинська)
Ставитися до кого-, чого-небудь, сприймати кого-, що-небудь якимсь чином. Приклади
  • Призро вони [наїжджі пани] позирають на всіх і на все, немов кажуть: що це? у нас в Адесі [Одесі] далеко краще... (Панас Мирний)
перен., рідко. Мати ознаки, риси і т. ін. чого-небудь. Приклади
  • Став і дощик накрапати, Поливає як з відра; Скука, холод, глянеш – овсі [зовсім] Не весною позира. (П. Грабовський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.