ПОВАДКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОВА́ДКА

Звичка, нахил до певних дій, вчинків; звична для кого-небудь манера поведінки. Приклади
  • – Та то в неї тільки повадка така – сльозами доймати. (Панас Мирний)
  • Були в чабанів свої, тільки їм властиві повадки, звичаї. (О. Гончар)
  • Знав [Довбуш] повадки тварин. Знав, що дикі свині тримаються біля води і козулі трапляються поблизу потоків. (В. Гжицький)
  • Він звертався до Добрині, що єдиний серед захисників фортеці зблизька знав звичаї і повадки цих незнаних тут досі племен. (В. Малик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.