ПО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

з місц. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. Приклади

А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти. (Т. Шевченко)
Котилася тарілочка По крутій горі, Забавляла любих діток У моїм дворі. (Л. Глібов)
Вичекавши терпеливо кілька хвилин, старий витягає з води вудочку, .. по ній стікає крапельками вода. (В. Гжицький)
Посеред сіней перекинутий кадібок з грушками; вони розкотилися по долівці. (Григорій Тютюнник)
Розказує було [матуся] мені, прядучи, казки, як наші батьки вільними козаками по Дніпру жили. (Марко Вовчок)
Ясно-зелене “фередже” [плащ] складками спадало по стрункій фігурі. (М. Коцюбинський)
Соняшнички молоденькі стирчать по межі. (Г. Хоткевич)
Ще двоє [теслярів] прикрашали фронтон будинку чудовими візерунками, вирізаними по дереву. (Ю. Мокрієв)
Вишивала по канві Цвіт-узор на рукаві Милому. (П. Усенко)

з місц. в. Уживається при вказуванні на місце, простір, у межах якого відбувається дія, рух або хто-, що-небудь перебуває, розташовується, розміщується. Приклади

Зеленіють по садочку Черешні та вишні. (Т. Шевченко)
Чужі гурти і отари скрізь паслись по наших степах. (О. Стороженко)
Боровик задумливо ходив по кабінету. (Ю. Збанацький)
Се що з порожніми сумками Жили [грішники] голодні під тинами, Собак дражнили по дворах. (І. Котляревський)
По хатах починають світити світло. (А. Головко)
Данило .. похапцем шукає по кишенях хоч якогось подарунка. (М. Стельмах)
– Прийде неділя – він не сидить вдома, а вештається десь по шинках з полюбовницею... (М. Коцюбинський)
Ходити по лікарях.

із знах. в. ім. рука, бік, сторона і т. ін. з означ. Уживається при вказуванні на напрямок дії або на місце перебування, розташування, розміщення кого-, чого-небудь. Приклади

Через став по цей бік селянські оселі затихли – ніде ні душі. (А. Головко)
Добра половина чоловічого населення села була десь по той бік ворожого фронту. (В. Козаченко)

з місц. в. Уживається при вказуванні того, в напрямку руху чого також хто-, що-небудь рухається; протилежне проти. Приклади

І забули сірий попіл По вітру розвіять. (Т. Шевченко)
Вниз по Єнісею свистіли, як у трубу, вітри з Заполяр'я. (О. Гончар)

із знах. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце, простір, що є межею поширення певної дії або ознаки. Приклади

Вода шумить!.. вода гуде... І ніженьки по кісточки займає!.. (П. Гулак-Артемовський)
Запобігаючи царської ласки, усі троє згодились, щоб Іванець по Ромен Україною правив. (П. Куліш)
Мушина хата ввійшла у землю по самі віконця. (П. Панч)
Хлопці й дівчата несамовито працювали, вгрузаючи по коліна у розквашене болотяне місиво. (А. Хижняк)

з місц. в. Уживається при вказуванні на об'єкт, на який безпосередньо спрямована дія. Приклади

Мемет .. мовчки поводив по юрбі вибалушеними очима. (М. Коцюбинський)
Замахнувся [козак Шило] всією жилавою рукою й оглушив пана по голові. (О. Довженко)
Брянський і Черниш ударили по конях і поїхали швидше. (О. Гончар)

із знах. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу, що є метою дії, руху. Приклади

І хліб пекти, по телята йти, Коли б мені, Господи, Василя знайти! (П. Чубинський)
Роман хотів їхати по доктора. (І. Нечуй-Левицький)
Пішов Дідок у ліс по дрова. (Л. Глібов)
Тато .. поліз за пояс по люльку. (Ірина Вільде)
Іти по воду.

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на того (те), за ким, чим хто-небудь тужить, уболіває, сумує і т. ін.; синонімічне часто вживаному словосполученню за з оруд. в. ім. Приклади

Задзвонили вранці-рано По генераловій душі. (Т. Шевченко)
Як зозуля, плакала вітчизна, Чайкою надморською тужила По співцеві вся земля болгарська, По співцеві, що поліг за неї. (М. Рильський)
У тузі по рідному краю Над узбережжям шумливого моря почав він блукати. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
– По мені нікому буде плакати – я круглий сирота. (Л. Первомайський)

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на вид, сферу діяльності. Приклади

Звичайно, переполох, гімназиста забрали і батько везе його додому, наляканий, щоб це не пошкодило йому по службі. (М. Коцюбинський)
Мартин вийшов поратись по хазяйству. (Г. Косинка)
Вже він і довги сплатив, і процент вернув, вже й корова стоїть на оборі, а він і досі вештається по зарібках. (М. Коцюбинський)
Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод пішої полкової розвідки повернувся з міста. (І. Багмут)
Наказ по університету.

з місц. в. Уживається при вказуванні на дію, подію і т. ін., після яких щось відбувається, настає, з'являється, або на особу, після якої хто-, що-небудь лишається тощо. Приклади

По сміху плач наступає. (Номис)
Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди не кинь оком, усюди виден був [видно було] по їй прослідок. (П. Куліш)
По війні, коли вже одгули бої, восени колись приходив ти до мене і читав поезії свої. (П. Тичина)
А як загинув він справді й нема вже йому повороту, То залишився по ньому, проте, наче дар Аполлона, Син Телемах. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Відпочивати по обіді.
Настю по безсонних ночах і тривогах хилив міцний сон. (Марко Вовчок)
Він зараз у п'ятім класі записався на французьке [французьку мову] і по двох роках дійшов до того, що міг в оригіналі читати Мольєра. (І. Франко)
Минули дні по тій весні, Літа перелетіли. (М. Рильський)
По місяцеві вийшов [Матвій] з лікарні. (Мирослав Ірчан)
Час не стояв, було вже щось по п'ятій. (М. Коцюбинський)

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на того (те), кого, чого не стало (хтось помер, щось зникло, розбилося і т. ін.). Приклади

Надя простягла руку полковникові, коли се раптом, – трісь! От і по чашці! Так, широкий рожевий рукавець скинув її зо столу. (Леся Українка)
Як не буде миленького, то буде по мені. (Сл. Б. Грінченка)

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на певний (який чимсь характеризується) відрізок часу, коли протікає дія. Приклади

– А ти, сину, .. полагодиш свою хату, та по зеленій весні, по теплій погоді й перейдете на нове хазяйство! (Панас Мирний)
З тобою Вдвох, весінньою добою, У садочку зелененькім Та по місяцю ясненькім Ми під явором сиділи. (І. Манжура)
Та переночували б любенько, побавились, і вже завтра по видному й поїхали б. (А. Свидницький)
В хаті було добре натоплено, отже, одразу мене приємно охопило, після досить довгої їзди по морозі, тепло. (М. Рильський)
– Завтра ми зайдемо до вас у гості і завтра по дню поговоримо й порадимось. (Ю. Яновський)
По неділям [неділях] зіходилися баби з слободи та з ближчих хуторів. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода. (В. Сосюра)

з місц. в. Уживається при вказуванні на що-небудь як на часову межу тривання дії, стану тощо. Приклади

[Юліан:] Ялино!.. Я покохав тебе.., кохать по смерть не перестану! (І. Карпенко-Карий)
Ото як зварила [Мотря] весною перший обід для трактористів, то так і залишилася по цей день куховаркою в бригаді. (М. Зарудний)
У Празі готується до друку велика антологія української поезії (від Котляревського по наші дні) в чеських перекладах. (М. Рильський)
Не багряницею, не злотом – Живою кров'ю він [Т. Шевченко] кипить, Тому його людським кіотам По віки вічні не вмістить. (М. Рильський)

з місц. в. Уживається при вказуванні на послідовність у розташуванні, розміщенні певних предметів, осіб, на послідовну зміну однієї дії, особи, одного стану, предмета, явища іншою дією, особою і т. ін. Приклади

Сім струн я торкаю, струна по струні. (Леся Українка)
Версту по версті місив ногами Давид. (А. Головко)
Пливуть година по годині в тиші нічній. (В. Сосюра)
Іван Сидорович уже листав лівою рукою книжки .. і одну по одній скидав на підлогу. (П. Панч)

з місц. в., у сполуч. з порядк. числ. та ім. рік, год, весна і т. ін., діал. Уживається при вказуванні на чий-небудь вік. Приклади

Як ось настигли жінка і мати Трохимові; за ними учепився і хлопчик його по шостому году. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Меншу, по другій весні дівчинку, забавляє нянька. (М. Коцюбинський)

з місц. в. Уживається при вказуванні на характеристику особи, предмета і т. ін. через їх стосунок до іншої особи, іншого предмета тощо. Приклади

– Добрий козак; по батькові пішов. (П. Куліш)
Тобі чужим останусь я по крові. (П. Грабовський)
Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. (В. Симоненко)
Бабуня по матері.
Товариш по школі.
[Часник:] В нашому ескадроні його ніхто не міг побороти, був перший по силі. (О. Корнійчук)
Був Байда трохи вайлуватий по натурі, неповороткий. (Д. Бедзик)
По вдачі зроду соромливий, Але зовсім не боязкий [Михась]. (С. Воскрекасенко)

із знах. в. Уживається при вказуванні на яку-небудь межу, міру, що стає ознакою предмета. Приклади

Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна, підв'язана валом. (Номис)
Вони були голодні. Сніг – по пояс! Їдалень же немає в горобців. (І. Нехода)

з місц. в., розм. Уживається в складі предикативних конструкцій при вказуванні на стан, у якому хто-небудь перебуває після завершення дії, названої іменником. Приклади

Одного гарного дня він тільки повідомив панну Місю про те, що він уже по шлюбі. (Ірина Вільде)
Микола Потоцький був уже по обіді і далеко червоніший, ніж завжди. (П. Панч)

з місц. в. Уживається при вказуванні на спосіб дії. Приклади

[Василь:] Ну, Трохиме, ви тепер наш батько; .. порядкуйте нами по правді! (М. Кропивницький)
Людей підняли по тривозі за кілька хвилин. (В. Козаченко)
Я обходжу гурт товаришів, кожному по черзі стискаю руку. (П. Колесник)
Відчувалося, що з ним можна говорити по щирості. (В. Речмедін)
Грати на скрипці по слуху.
Читати по складах.
Постояла [молодиця] хвильку, назвала його по імені... (Г. Хоткевич)

з місц. в. Уживається при вказуванні на те, за допомогою чого відбувається дія. Приклади

– Я спущу тобі намітку білу, ти по ній дістанешся до мене. (Леся Українка)
Хід церемонії [прийняття присяги] транслювали по радіо. (О. Гончар)

із знах. і місц. в., з особ. займ. Уживається при вказуванні на того, згідно з чиєю звичкою, думкою, чиїм бажанням і т. ін. відбувається дія. Приклади

А по мені – вже лучче [краще] пий, Та діло розумій. (Л. Глібов)
Ніяк вона тій княгині не догодить, ніяк не втрапить зробити по її. (С. Васильченко)

з місц. в. Уживається при вказуванні на підставу якої-небудь дії. Приклади

Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроводжають. (Номис)
Микола впізнав Нимидору, впізнав її по високому зросту, по новій квітчастій хустці на голові. (І. Нечуй-Левицький)

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія; синонімічне літературному словосполученню за з оруд. в. ім. Приклади

– Купіть мені, бабусечко, по новій моді убрань хороших! (Марко Вовчок)
Всміхнувсь і відповів Хмельницький: – Я все зроблю по вашій волі. (Д. Павличко)

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на відповідність кого-, чого-небудь комусь або чомусь. Приклади

– Ні, мамо, Галя буде жінка якраз по мені. Я вже її давно знаю... (Панас Мирний)
Вона припадала до журавля, але набрати води не могла – мабуть, не по ній важіль вчепили. (В. Земляк)

з місц. в ім. щастя, суть і т. ін. Уживається при вставних словах, що виражають ставлення до висловлюваного, оцінку чого-небудь і т. ін. Приклади

Пустив [Мессап] в Енея камінець; Но сей, по щастю, ухилився І камінцем не повредився [забився]. (І. Котляревський)
Незважаючи на матеріальні злидні, в яких жила наша сім'я, моє дитинство було в цілому, по суті, радісне. (С. Васильченко)

із знах. і місц. в., у сполуч. з кільк. числ. Уживається при вказуванні на кількість (точну або приблизну) осіб, предметів, розподіл їх, частоту повторення дії і т. ін. Приклади

Старці, по десять раз кланяючись прохожим, протягали руку, просили Христа-ради. (Панас Мирний)
Поблизу волості .. по кілька разом бахкали постріли. (А. Головко)
Марширували по двоє, по четверо, по вісім чоловік у шерензі. (З. Тулуб)
Шаблій на ходу збирав їх [колоски] – по одному, по два. (Д. Бедзик)

з місц. в. Уживається при вказуванні на предмет як один з порівну збираних або розподілюваних у процесі дії. Приклади

З миру по нитці – голому сорочка. (Номис)
Пройшовсь ще раз батько.., далі: – А вам, – до Ганнусі й Андрійка, – нате по бубличку. (А. Тесленко)
Колишні панські будівлі люди вкрили, як горобці копи жита, і розбирали по деревині, по цвяхові, по черепичині. (С. Чорнобривець)
Микола .. дає колядникам по грейцару [крейцеру]. (В. Гжицький)

із знах. і місц. в., у сполуч. з кільк. числ. та сл. з кільк. знач. Уживається при вказуванні на обсяг, об'єм розподілюваного. Приклади

Буде усім по сім. (Номис)
Діти тобі б на старість по стільки давали. (прислів'я)

з місц. в. Уживається при вказуванні на тривалість певного проміжку часу, що повторюється. Приклади

Чи се ж таки не диво, Та й не дивовина, Щоб по тижню мед, пиво Смоктала дівчина! (П. Гулак-Артемовський)
В самім Бистреці стоять дараби: не раз і по місяцеві стоять та чекають, щоби прийшла яка “божя [божа] вода ..” та вирвала дараби з-серед каміння. (Г. Хоткевич)

з місц. в., у сполуч. з кільк. числ. та сл. з кільк. знач. Уживається при вказуванні на певну відстань, яку проходять, проїжджають і т. ін. за однаковий проміжок часу. Приклади

Іти по чотири кілометри за годину.

із знах. в., у сполуч. з кільк. числ. Уживається при вказуванні на однаковий вік кількох осіб. Приклади

Найстарші [учителі-учні] .. мали вже по тридцять чи й по тридцять два роки. (О. Довженко)

із знах. і місц. в., часто у сполуч. з кільк. числ. Уживається при позначенні ціни, вартості за одиницю чого-небудь. Приклади

У неділю на селі .. Сиділи лірники та грали По шелягу за танець. (Т. Шевченко)
Продали їх на базарі По сорок з копою Чи дешевше – та цур з ними! Продали та й годі. (Д. Мордовець)
Купець викинув їм на прилавок “штуку” кумачу по п'ятаку аршин. (З. Тулуб)

з місц. в. Уживається при вказуванні на величину, розмір, вагу і т. ін. чого-небудь. Приклади

У страху очі по яблуку. (Номис)
Коропи в нього по півпуда нагулюються. (М. Стельмах)

з місц. в. Уживається в стійких словосполученнях, що передають міру, ступінь, межу вияву дії, ознаки. Приклади

– Ні, ти спробуй війни в окопі, сам наковтайся тванюки по горло!.. (О. Гончар)
По вінця повні ярості [люті] й любові, Стояли ми, замислені. (М. Бажан)
Отже, слухай, щебетуха, Закохався я по вуха В молоду твою натуру. (В. Іванович)
[Пан:] Частуй всю челядь досхочу, Пий кожен, хлопці, по зав'язку. (М. Кропивницький)

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на мету виконання дії, призначення чого-небудь. Приклади

Пан прийшов до його [нього] по ділу. (Панас Мирний)

з місц. в., розм. Уживається при вказуванні на причину дії або стану. Приклади

[Терпилиха:] Ми по убожеству своєму продали дворик свій на Мазурівці. (І. Котляревський)
– Ото ж той Іван Коряк.., як не просили, – таки упер його [чоловіка] по злобі в писарчуки. (Грицько Григоренко)
Роман, по молодості, і не догадався збагнути тривогу матері. (М. Стельмах)