ПАНЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПАНЬ
Етимологія: кит.

Завершення пагоди у Китаї, що мало форму індійської ступи.

ПА́НІ

іст. Заміжня поміщиця в старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії. Приклади
  • Опівночі верталася додому в своє село якась багата пані. (І. Нечуй-Левицький)
  • Панський улюбленець, він [орел] щодня одержував з ласки пані Софії щедрий раціон – живу, взяту з отари вівцю. (О. Гончар)
  • * У порівн. [Явдоха:] А гарно, тату, Галі в окулярах. Так, мов яка дуже велика пані. (Панас Мирний)
  • Не велика Стеха пані, тим що сіла в панські сани. (Номис)
  • Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду й збоку. (Т. Шевченко)
іст. Особа жіночої статі, що займала привілейоване становище у суспільстві до початку XX ст. Приклади
  • Марко Вовчок це псевдонім якоїсь пані Маркович. Чи не знаєш ти її адреса [адреси]? (з наук. літ.)
  • [Сабіна:] Хай пан дозволить піти рабині знову до роботи, бо, може, вернеться з дороги пані, то ще мене за лінощі скарає. (Леся Українка)
  • Знялась буча. Пані [економова мати] та наймичка сварились, докоряли одна одній та мало не бились... (М. Коцюбинський)
  • Від Великодня служить [Зінька] у них, а так наче давно вже. Що вже намучилась, і цур їм. У роботі завжди, сама ж усе, бо він десь або по ділах, або гуляє, а вона ж – пані, ні за холодну воду. (А. Головко)
  • Постояли ми там годину, а може, й більш. Якась пристаркувата пані до нас іде. (Марко Вовчок)
  • Худа й бліда, мов свічка, пані розповідала про те, як їй тяжко було добути собі чорного агата для намиста, що гадючкою стисло її горло. (Олесь Досвітній)
  • Моя жінка засилає Вам і Вашій пані привіт. (М. Коцюбинський)
Ввічлива форма звертання або називання стосовно до осіб жіночої статі. Приклади
  • От було тільки що зійдуться вони, зараз і почнуть якусь там ущипливу розмову між собою. – Е, – каже було наш старий, – е, пані-сусідко! Я б вас де полковником настановив! (Марко Вовчок)
  • Ще перед ранішнім чаєм в столовій з'являлась пані Констанція незвичайно рухлива і енергічна. (М. Коцюбинський)
  • Вельмишановні пані і вельмишановні панове. (О. Довженко)
  • [Кобзар (заводе [заводить] пісню):] Наїхали до Марусі козаченьки в гості, – Марусенько пані! Чи є твій пан дома? (Панас Мирний)

ПАНЯ́

Дитина пана, пані. Приклади
  • Панич якось його чи вскубнув, чи вщипнув. А той, як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці... так паняті носа й розтовк! (Панас Мирний)
  • Хай втікає та накаже Вельможним панятам, Щоб не важились буяти По убогим хатам [по убогих хатах]. (П. Куліш)
  • * У порівн. А жіночку свою любив [козак] – І господи єдиний! Як те паня, як ту дитину, У намистах водив! (Т. Шевченко)

ПА́НЯ

Те саме, що па́ні. Приклади
  • З панею наїхала польська двірня, польки покоївки. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Диякон (до Нартала):] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль. (Леся Українка)
  • Говорив [Славко] Краньцовському, щоби їхав додому: його паня жде перед корчмою з повозкою. (Л. Мартович)
  • Все горда, пишна, рішуча, все велика паня, що звикла не слухати, а приказувати, як плакала, то плакала страшно. (Б. Лепкий)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.