ПАНОВЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПАН

іст. Поміщик у старій Польщі, Литві, Україні і Білорусії. Приклади
  • Пани не знали, що з землею робити, як і кому її збути. (Панас Мирний)
  • Проти поїзда їхав другий такий самий довгий поїзд: то їхали польські пани-дідичі гуляти з нудьги так само, од сусіда до сусіда. (І. Нечуй-Левицький)
  • Поспільству співав він [кобзар] про сувору селянську долю, про панів-орендарів, про важку панщину. (З. Тулуб)
  • * У порівн. – Мовчить!.. Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче..; поводиться, як той пан з підданками! (Марко Вовчок)
  • М'ясце травицею прикрив [Вовк], А сам спочинуть ліг тим часом. Неначе пан який – лежить... (Л. Глібов)
  • – Буди вже своїх панів, – наказав Йонька [матері]. – А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму. Уже он прийшов Гаврило, пора виїжджати. Йонька хоч і погрожував, а сам будити гостей не наважувався: боявся не так сина, як невістки. (Григорій Тютюнник)
іст. Той, хто займав привілейоване становище у суспільстві до початку XX ст., належав до забезпечених верств міського населення, інтелігенції. Приклади
  • От несумнівні сліди присутності чоловіка: якісь рови, котрі в жаден спосіб не можна було би вважати ділом рук природи .. Всезнаючий Юрчик каже, що се пани тут колись серебра [срібла] шукали. (Г. Хоткевич)
  • Батько мій навіть продав десятину землі .. Йому, неписьменному, жилося і тяжко і гірко, і так хотілося “вивчити свого сина на пана”. (О. Довженко)
  • – Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене... мої руки, мій розум, мою волю і моє серце... (М. Коцюбинський)
  • [Йоганна:] Ні, мій мужу й пане, прошу тебе, забудь мені те слово, – з твоєї волі я повік не вийду. (Леся Українка)
Ввічлива форма звертання або згадування стосовно до осіб чоловічої статі. Приклади
  • – Здоров був, батьку, вельможний пане сотнику! – заклекотіла громада. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Несуть пани есаули Козацькую збрую. (Т. Шевченко)
  • Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну, а татко найняв пана навчителя. (М. Коцюбинський)
  • – Господи, пан підполковник! – скрикнув Бараболя, підвів руки вгору і з непідробленою радістю кинувся до Погиби. (М. Стельмах)
  • Пан посол.
  • Пане міністр (міністре)!
  • Пано#ве депутати.
  • Тільки чудний номер “Народа” вийшов, якось зовсім неполітичний і не газетний, видно, що панове радикали мають поважнішу роботу. (Леся Українка)
  • – Прощайте, панове-сватове! Коли хочете, то справді випийте по чарці. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Ну, теперечки, пани-молодці, – сказав Марко, зупиняючи їх, .. а ніч наша. (О. Стороженко)

ПА́НІВ

Прикм. до пан; належний панові (у 1, 2 знач.). Приклади
  • Гляну в щілину, побачу панову кострубату голову, його мишачі очі – так мене страх і обійме. (Панас Мирний)
  • Був на селі вівчар Тарас; Він панових овечок пас. (Л. Глібов)
  • Коли б на суд ставати довелось І право панове доводить на посілість, Всі гості свідками б тоді і знадобились. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
  • Чую голос Стецька, прихвосня панового: “Степан Степанович приказали, щоб я зараз же привів вас. Чуєте?..”. (Г. Хоткевич)
  • Панів кум.

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.