ПАЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПАЛИ́ТИ

що. Знищувати вогнем. Приклади
  • Магнати палять хати, Шабельки гартують. Довго таке творилося. (Т. Шевченко)
  • Отож, палячи свої невдалі твори, я почував неначе помсту за “своїх дітей”. (Леся Українка)
  • Курять [бригади] огнища понад шляхом – зволочини палять. (А. Головко)
  • Перегріта праска палить білизну.
що, чим і без прям. дод. Спалювати яку-небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання і т. ін. Приклади
  • Вогонь пригасає, бо нема чим палити. (Г. Хоткевич)
  • Річка шумить і викидає колоди на берег сердито: на й тобі, чоловіче, з тих величавих лісів, бери швидше, висушуй, пали в хаті. (І. Муратов)
  • Подекуди вже палили вогнища з сухого бур'яну, біля них грілися трудармійці. (Григорій Тютюнник)
Обдавати жаром; пекти, припікати. Приклади
  • Кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила. (Панас Мирний)
  • Мало накочена дорога була труська, сонце палило, як з печі, а я .. проклинав і возика, й себе. (В. Винниченко)
  • На узліссі сонце є, жарить; так вони зайдуть у гущину, так там ще й гірш: нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Але ж палить, – скаржиться до Черниша один з його колег, капітан Засядько, розстібаючи комір. (О. Гончар)
  • Брів межею тихо, як привид... сумний. Колосся до ніг йому з сумом лащилось-скаржилось. А по степу вітри-суховії летять – палять хліба. (А. Головко)
  • Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви. (О. Гончар)
  • Як виїздили з дому – морози палили, а тут все місто вже відтає. (О. Гончар)
  • Там Юркові довелося зазнати, почім пуд лиха. Три ночі блощиці, як вогнем, палили ноги й руки. (С. Чорнобривець)
перен. Дуже хвилювати, непокоїти, мучити (про певні відчуття, переживання і т. ін.). Приклади
  • Страшні думки вставали в Зіньковій голові .. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів. (Б. Грінченко)
  • В очах старої Власов бачить Галині очі, вони так і палять його. (Панас Мирний)
  • Сльози безсилого розпачу й образи палили груди, ставали в горлі клубком. (З. Тулуб)
  • Лиш ти одна, мені одна лиш ти Мій палиш сон і душу мою палиш. (М. Вінграновський)
  • Голод рвав його нутро, спрага палила горло. (І. Франко)
  • Пив [Краньцовський] квасне молоко безперестанку, так його палило всередині. (Л. Мартович)
  • Грині ж вона просто співчуває. В роті палить? Певне, йому дістався самий перець, що осів на дно. – Запий, Гриню, компотом... Воно пройде. (О. Гончар)
  • [Горнов (приклада руку їй до голови):] Ач, який жар палить!.. (М. Кропивницький)
  • Нестерпно боліла нога, мене весь час то палило, то морозило. (Ю. Збанацький)
що і без дод. Вдихати і видихати дим тютюну, потягуючи його з чубука люльки, цигарки і т. ін. Приклади
  • Жили собі спокійненько: білявий чоловік або огонь кресав, або люльку палив. (Марко Вовчок)
  • Хтось біля вікна палив цигарку, і вогник її раптом збільшився, зробивши потім у темряві траєкторію яскравої зірки. (Ю. Яновський)
  • Льотчик палив сигару за сигарою і, походжаючи по кімнаті, розповідав. (Іван Ле)
  • Галаган, що вже закурив сам, відкрив портсигар Кузьмі, а потім до Діденка: – Ви теж, здається, палите. Прошу. (А. Головко)
  • Єдиною невигодою товаришки Тоні було її куріння, бо Городовський не тільки не палив сам, а й насилу терпів курців близько себе. (В. Підмогильний)
  • – А я не палю. А запальничка є. Будь ласка. (О. Бердник)
що, діал. Випалювати (цеглу, гончарні вироби і т. ін.). Приклади
  • Палити цеглу.
що, діал. Гнати (горілку). Приклади
  • Пан став на місці мов прибитий, Почувши все. “Ось як воно! Зовсім пора покинуть пити! Пощо ж мені її [горілку] палити?”. (І. Франко)

ПАЛ

Дуже сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. Приклади
  • Шугають вони [голуби], сполохані з гнізд своїх, над широким полум'ям [пожежі], в диму та курищі, в гарячім від палу повітрі. (Панас Мирний)
  • Сонце хилиться до обрію, кидаючи землі і людям останній свій пал. (М. Чабанівський)
  • Пал мартена дихнув на мене. (Ю. Смолич)
  • В золотих житах налитих, мов огнем, липневим палом, Ось пливе він, мов на хвилях, на комбайні за штурвалом. (Л. Первомайський)
  • [Може, я хвора] на недугу прагнення до соняшного палу, що без кінця обертає плодющу вогкість життя. (В. Підмогильний)
Дуже висока температура тіла при захворюванні. Приклади
  • [Руфін:] У хаті гірше, – душно, млосно якось. У мене пал тепер. (Леся Українка)
  • У колисці, бачу я, Спить в палу́ мале хлоп'я. (Я. Щоголів)
  • – Краще загинути, ніж так жити! краще загинути, краще загинути! – промовляла Софія в якомусь палу. (Леся Українка)
  • Від його слів гарячий пал обгортав Ярину: їй уклонявся Максим Кривоніс. (П. Панч)
  • Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою, почуває на щоках цей пал розшарілості і від цього зовсім ніяковіє. (О. Гончар)
чого і без дод., перен. Сильне внутрішнє збудження, піднесення, викликане глибокими почуттями, переживаннями або завзяттям у ставленні до чого-небудь. Приклади
  • Вона почутила пал кохання наглий, раптовий. (І. Нечуй-Левицький)
  • Свідомість, що його руки торкались її голого тіла, війнула на неї запаморочливим палом. (В. Підмогильний)
  • Я ніколи не бачила, щоб люди так сердечно, з душевним палом і вдячністю аплодували людині. (М. Чабанівський)
  • В дощ холодний Ловив колись я окунів, І пал рибальства благородний Так у грудях шалено цвів. (М. Рильський)
  • А там життя, там – не провалля, Країни інші систем других... Наш пал туди, все вище, далі, Як фуга, біг. (М. Хвильовий)
  • Очі йому нараз побільшали й потемніли, потім замерехтіли, потім зненацька бризнули таким палом, що цього погляду витримати ніхто вже, здавалось, не зміг би. (О. Ільченко)
  • Вона говорить про невідому мені країну з таким палом, якого я не відчував у житті ніколи. (П. Колесник)

ПА́СТИ

кого, що, рідко без дод. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Приклади
  • Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. (Т. Шевченко)
  • Я все була у роботі та роботі: коли не гусей пасла, то шила; коли не шила, то пряла. (Панас Мирний)
  • Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари. Але скоро звик і до овець, і до степу, де пасли, і до діда-чабана. (А. Головко)
  • * Образно. Я – добрий вітер, я пасу вам хмари На голубих лугах ясного неба. (І. Муратов)
без дод., діал. Пастися. Приклади
  • Тут ущипне [вівця] травку, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина. (І. Франко)

ПАЛИ́ТИ

Стріляти з вогнепальної зброї (звичайно залпами або часто). Приклади
  • По йому [полю] уздовж і впоперек бігали коні; переходили люди; палили з гармат; стріляли з рушниць... (Панас Мирний)
  • Він обернувся і почав палити в своїх переслідувачів з нагана... (І. Микитенко)

ПАЛ

Паля, чавунна тумба і т. ін., врита в землю біля пристані, до якої канатами прив'язується судно під час стоянки. Приклади
  • Матрос надійно закріпив швартови на палі. (із журн.)

ПА́СТИ

Док. до па́дати 1–5, 7–9, 11. Приклади
  • Осінні морози пали – вечори й ранки стали морозити. (Марко Вовчок)
  • Ось-ось паде блискавиця, ось-ось ударить грім. (М. Коцюбинський)
  • Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. (І. Котляревський)
  • Далі пав [Наум] перед образами навколішки і моливсь. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Я пав духом на час, я заслаб в самоті, Весь погнувся під горя вагою. (П. Грабовський)
  • Один дощик об Миколі Випав в ранню добу... Тут ще пошесть престрашенна Пала на худобу... (І. Манжура)
  • А до того ще й голодний рік настав, – дощів, кажуть, не було до самого Петра; яка була скотина, пала за літо. (Д. Мордовець)

ПА́ЛІ

Одна з індійських мов, яку використовують у буддійській релігії та культурі. Приклади
  • Мова палі.

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.