ОБВИКАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБВИКА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ОБВИ́КНУТИСЯ, ОБВИ́КТИСЯ, кнуся, кнешся, док., розм.

з чим і без дод. Призвичаюватися до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися (у 1 знач.). Приклади

Були й такі [загони], що довгенько збиралися, згукувалися, обвикалися з лісом і небезпекою і аж тоді починали потикатися на шляхи, на станції. (А. Хорунжий)
Я прийняла місто як своє .. Я тримала хазяйство і потроху обвикалася. (О. Ульяненко)
Слухає цей гомін Стасикова мати-переселенка, вона ще не зовсім обвиклася в цих краях. (О. Гончар)
– Поживемо трохи, поки квартиранти обвикнуться, усі кутки обживуть, а тоді вночі якось утечемо, .. і хату їм залишимо. (М. Малиновська)

Звикнувши, позбуватися почуття остраху, боязні; переставати боятися. Приклади

Сергій побрів .. під невисоку, обпалену біля кореня грушу-степівку .. На її вершечку чичекала сорока, але вона не тікала – обвиклась. (Ю. Мушкетик)

Набувати певних навичок, досвіду (у праці, навчанні і т. ін.); призвичаюватися (у 2 знач.). Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.