НЕЗМІННИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

НЕЗМІ́ННИЙ а, е.

Який не змінюється або не може змінюватися; такий самий. Приклади
  • Єдине, що людина має незмінного, вічного, святого, це – родина. (В. Винниченко)
  • [Мелешко:] Адже ж не можна прожити п'яти років та ще на війні і лишитись зовсім незмінним. Починаєш глибше розуміти і цінити життя. (І. Кочерга)
  • Ми побачили, як родить жінка .. Ось що в нас є ще незмінного з перших років людського розвитку – його ніколи ніхто не перейде й не полегшить. (Ю. Яновський)
  • Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави, зостається незмінною тільки оця безмірна широчінь степова та високий Чумацький Шлях. (О. Гончар)
  • Шопенгауер казав, що кожен вчинок є необхідним вислідом взаємодії змінних обставин та незмінного характеру людини. (О. Шугай)
Який є неодмінною ознакою кого-, чого-небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов'язковий (у 2 знач.), неодмінний. Приклади
  • З трикутничком русявої борідки і в своєму незмінному пенсне він був схожий на Чехова. (О. Донченко)
  • Завіса підіймається, в залі віє холодом сцени, старими фарбами й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінний у кожному театрі. (Ю. Яновський)
  • Андрій зібрався “з речами”, взяв свою незмінну й єдину торбиночку, зроблену з майки, потис товаришам руки й пішов. (І. Багряний)
Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким-, чим-небудь. Приклади
  • Не менше дивувався й Іван Митрофанович, незмінний голова з сорок третього. (О. Підсуха)
  • Спіть, брати! В житті не спали ви, Бо були в незміннім караулі. (Д. Павличко)
Який не проходить, не покидає кого-небудь; постійний. Приклади
  • Світ одягти в нову сорочку – було давнім, незмінним бажанням Мажита Гафурі. (П. Тичина)
  • Кожен, кому судилася така дружина, весь вік свій жив у незмінному щасті. (Ю. Винничук)
  • Усюди, скрізь одно бажання, Одно незмінне поривання. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
Завжди вірний кому-небудь, своїм принципам, переконанням і т. ін.; відданий (у 2 знач.). Приклади
  • Працюй до знемоги незмінним борцем. (П. Грабовський)
  • Згадай про них, товаришів незмінних – Степовиків, поморів, шахтарів, – .. в одвазі й вірності єдиних. (М. Рильський)
Який свідчить про вірність, відданість кому-, чому-небудь; незрадливий. Приклади
  • Глянути на їх [них], то й сліпі ж забачать, яке вірне, незмінне тут кохання. (Марко Вовчок)
лінгв. Який не має форм словозміни; незмінюваний. Приклади
  • У слов'янських мовах незмінними частинами мови є прислівник, прийменник, сполучник, частка й вигук. (з наук. літ.)

незмінне

Те саме, що незмінно.

НЕЗМІ́ННЕ


Джерело:
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.