НАЧАЛЬНИКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАЧАЛЬНИКУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., розм.

Бути начальником; начальствувати, керувати. Приклади
  • – Третій рік начальникую на фермі, – жінка стримано посміхнулась. – До війни була дояркою, а тепер наставили завом. (О. Гончар)
  • Його неприязнь до мене подвійна: і за погони, і за те, що я щасливчик, уцілів на фронті і тепер прибув начальникувати. (П. Загребельний)
  • В цього на плечах цілий район, він начальникує над усіма начальниками. (М. Вінграновський)

Джерело:
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.