НАДОКУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАДОКУЧА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАДОКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кому, рідко чому і без дод.

Ставати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін.; набридати. Приклади

Такі думки все ворушились в Мотузовій голові, надокучали йому, як мухи в спасівку. (І. Нечуй-Левицький)
На кілька хвилин забувала [Іринка] про прикрість, але тоді починав надокучати стукіт годинника. (М. Томчаній)
Не боронь мені втіху таку – зрідка писати листи, розмовляти й радитися з тобою. Повір – я не буду надокучати. (В. Стус)
Селяни не дуже надокучають лікарні, вони не люблять хворіти. (М. Циба)
Хлопчик надокучив матері запитаннями, коли приїде татко. (П. Автомонов)
– Ночі тепер нескінченні. Є час і поспати, Час є й цікаві розмови послухать .. Ще довгий нам сон надокучить. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

безос. Приклади

Надокучило йому копати буряки, вантажити мішки з пшеницею, переносити ящики з яблуками на вокзалі, і невдовзі шукач південного раю .. сідає на потяг. (В. Барка)
Дмитрові надокучило стояти, і він присідає на призьбі біля матері. (Ірина Вільде)
Василькові врешті надокучило вдавати, ніби він спить. (Л. Письменна)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.