ЛЮБЧИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЮ́БЧИК

розм. Те саме, що любко́. Приклади
  • Не їдь, братіку [братику], не їдь, любчику! (П. Чубинський)
  • То була її любов, то був її любчик Павлусь. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Любчику, Йванку! Ци [чи] будемо в парі усе? (М. Коцюбинський)
  • Перед її [Роксоляниними] очима стояв перший любчик її Стефан. (О. Назарук)
  • – Ой поїхав мій миленький до млина, а я собі любчика привела. (з народної пісні)
  • – Не наші тепер це землі, а чужі. Катерина роздала їх своїм любчикам, населяє чужинцями. (В. Малик)
  • Ізабетта ж пішла в келію до свого любчика і не раз іще водила його до себе потому на зло своїм заздрісницям. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
діал. Улюбленець. Приклади
  • Хлопчик був у хаті тій, син господаря, плазунчик, батьків любчик і пестій. (І. Франко)
  • Він у долі любчик. (А. Кримський)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.