ЛЮБИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЮБИ́ТИ люблю́, лю́биш; мн. лю́блять; недок., кого, що.

Відчувати глибоку відданість, прихильність до кого-, чого-небудь. Приклади
  • Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Любили землю – от і край. Нутром любили Рідний Край! (І. Багряний)
  • Як можна любити народ, Батьківщину, коли ти землі не любиш? (М. Руденко)
  • Мати повивала Мене малого і вночі На свічку Богу заробляла; .. Пречистій ставила, молила, Щоб доля добрая любила Її дитину.... (Т. Шевченко)
  • Можливо, доля найбільше любить випадок, за допомогою якого встановлює співвідношення щастя і нещастя. (В. Барка)
Відчувати любов (у 2 знач.), сердечну прихильність до родинно близьких осіб (дітей, матері і т. ін.). Приклади
  • – Мати любила мене – душі не чула. (Панас Мирний)
  • Дід любив онуків і намагався затримати їх в Епідаврі якнайдовше. (І. Білик)
  • Нічого тут дивного не було (що син більше любив матір, адже виріс він при ній, а не при батькові). (В. Чемерис)
  • Максим зрозумів – бабуся свого онука дуже любить. (А. Кокотюха)
  • Сонце тут світить, не вам кажучи, як мачушине серце любить. (Марко Вовчок)
Те саме, що коха́ти 1. Приклади
  • Енея так вона любила, Що аж сама себе спалила. (І. Котляревський)
  • Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам. (І. Нечуй-Левицький)
  • Гретхен дуже любила його, а кохання робить із жінки геніальну доглядачку хворого. (Д. Бузько)
  • Іванці раптом проповзає у мозок думка, що він не любить її і взагалі нікого не любить. (С. Процюк)
перев. без дод. Бути закоханим. Приклади
  • Сиділа до самої ночі перед вікном і втирала Заплакані очі, Бо й вона таки любила; І страх як любила! (Т. Шевченко)
  • Вміє розставатись той, хто вмів любить. (М. Рильський)
  • Прошу – хай буде в головах вінок і напис на надгробкові біліє: Де чоловік, що вірно вмів любить? Ось тут лежить. (В. Стус)
розм. Бути в інтимних стосунках з іншою особою. Приклади
  • Належало дбати ні про що, окрім дотримання .. приємного імператорського способу буття, тобто влаштовувати урочисті церемонії, .. їсти, пити, розважатися, любити жінок. (П. Загребельний)
  • Я почував, що скоро прийде і мій час любити жінок, я вже любив їх, я хотів їх, я хотів бути з ними, і подумки вже був. (Ю. Покальчук)
також з інфін. Мати інтерес, потяг до чого-небудь. Приклади
  • Всі вони позвикали робить влітку на полі, на вольному повітрі; всі любили хліборобство. (І. Нечуй-Левицький)
  • Запам'ятай: Хмарочос не з тих, хто роботу любить, а з тих, кого робота любить. (Б. Харчук)
  • Сама я обрала філологію лише тому, що змалку маю схильність до мов і люблю читати. (О. Авраменко)
Високо цінувати що-небудь, віддавати перевагу чомусь. Приклади
  • Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить! (Т. Шевченко)
  • Вони не говорили слів, вони не давали обітниць, але в той же час вони присягалися всім своїм єством любити добро й ненавидіти зло. (І. Багряний)
з інфін., з дод. і без нього. Відчувати задоволення від чого-небудь. Приклади
  • Він любив, коли підвладні йому люди припадали йому до ніг. (А. Кащенко)
  • – Люблю, коли мене хвалять! Дуже люблю! (М. Дашкієв)
  • Пані Стася любила, коли Захарко їй прислуговував: то дров нарубає, то води принесе. (К. Гриб)
  • Перепрошую тебе, дорогий читальнику, за те, що забираю час, який ти міг би вжити на господарювання, на прогулянку по саду, а коли любиш працю, на догляд того саду. (Валерій Шевчук)
з інфін. і з дод. Мати нахил, пристрасть до чого-небудь. Приклади
  • Сагайда любить – заради розваги – всією п'ятірнею проводити Маковейчикові од лоба до підборіддя. (О. Гончар)
  • Вільний від роботи час пан Незабудко любить проводити на власній пасіці. (Н. Сняданко)
також із спол. щоб. Потребувати певних умов для існування, росту і т. ін. (про рослини, тварин). Приклади
  • Виноград любить, щоб коло нього ходити. (М. Коцюбинський)
  • До всього, каже Матвій, худоба любить, щоб за нею припильнувати, доглянути. (У. Самчук)
  • Капуста любить вологі місця й багатий на мінерали ґрунт. (з навч. літ.)
  • Троянди люблять родючу, багату гумусом садову землю з гарним дренажем. (із журн.)

Джерело:
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.