КУМ — ТЛУМАЧЕННЯ

КУМ а, ч. (мн. куми́, і́в).

Хрещений батько щодо батьків хрещеника й хрещеної матері; батько дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері. Приклади
  • Був у нього .. приятель, цилюрик, та ще й Марусин кум, вона в нього аж трьох діточок хрестила. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Ковшик:] Опишіть, будь ласка, мого кума. Коли хочете, я вам про нього таке розкажу.... (О. Корнійчук)
  • Жили в лугах та ярах віками. Кого не візьми – рідня: кум, сват, брат, племінник. (Григорій Тютюнник)
  • Олелько, скінчивши снідати, вийшов на вулицю і відразу ж лоб у лоб зустрівся з кумом своїм Андрушком, що був боярським челядником. (Ю. Винничук)
мн. куми́, і́в. Кум і кума разом. Приклади
  • – Неси ж [дитину] в хату, а я верхи Кинусь за кумами в Городище.... (Т. Шевченко)
  • Ніяка вона не Маргарита, а Марта – то брехня, начебто куми чи священик наплутали й через те в метриці написано – Марта. (Б. Антоненко-Давидович)
  • І вся решта близьких, своїх, рідних людей – дядьки, тітки, куми, всі разом, один біля одного, з'єднані одним підсвідомим чуттям спільної долі й недолі. (У. Самчук)
розм. Приятель (у звертанні). Приклади
  • – В цій чарці твоє щастя, Максиме! Пий, куме! Пий, брате мій!... (І. Багряний)
  • – Гей, куме! – гукає Хома до Романа Блаженка. – Ходіть-но до мене персиків їсти. (О. Гончар)
  • – Був .. один міліціонер, молодий хлопець на газику. Каже: “Куме, поміряй мені радіацію”. (Ю. Щербак)
нар.-поет. Назва вовка в казках, байках. Приклади
  • Тоді Господиня іде шукати своїх гусей і заходить до Вовка. [Господиня:] Здоров, кум [куме]! [Вовк:] Здрастуй. (з казки)
  • Ніхто не бачив, тільки зорі, Як ласий кум і шустрая кума Через садок попхались крадькома. (Л. Глібов)

КУМ , КУМ-КУ́М, виг.

Звуконаслідування, що означає крик жаби. Приклади
  • В трясовині рахкає, кумкає. Це жаба. Рябе, мокре брязкальце. Кум, кум... Хто твій кум, пані ропухо? (Б.-І. Антонич)
  • Наловили [жаби] комарів, почали веселий спів: – Квок-квок! Кум-кум! (Н. Забіла)
  • – Кум-кум! Кум-кум! – запопадливо озвалося болото. (В. Дрозд)

КУМА́ и́, ж.

Хрещена мати щодо батьків хрещеника й хрещеного батька; мати дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері. Приклади
  • – Я знаю її, вона кума моя. (Панас Мирний)
  • У нас тепер в гостях Марія Михайлівна, вона ж була і за куму. (Леся Українка)
  • Кума Тетяна, піднісши чарку, розповідає весело цілому родові, як її хрещениця прибула на цей світ. (І. Багряний)
  • – Тамо, глаголю вам, у кожній шостій хаті у мене – кум, і через кожну хату – кума. (Яків Баш)
  • Феофано, як мати хрещених ним дiтей, його кума, не може стати дружиною Никифора. (С. Скляренко)
  • Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження, отоді, як, зібравши до столу всю рідню, роблять дитині пострижени і кума першою цілує дитину в теплу стрижену голівку? (Григорій Тютюнник)
заст. Приятелька (у звертанні). Приклади
  • Прокинься, кумо, пробудись Та кругом себе подивись. (Т. Шевченко)
  • Маланка обіймала вже ковалиху: – Кумочко, кумо.... (М. Коцюбинський)
  • – Тітонько, то ж типерка [тепер] мій Гартем вернеться. Чуєте, тіточко, чуєте, кумо Соломко? І твій Павло. (В. Лис)
  • Та що це ви, кумо, – зацитькали на жінку сусідки. – Негоже так про покійника. (І. Андрусяк)
нар.-поет. Назва лисиці в казках, байках. Приклади
  • Коли вовк схопить куму за ногу, лисиця говорить: – Тягни, дурню! (з казки)
  • Прокракала роззява, огляділась. – Чортма куми і снідання нема.... (Л. Глібов)

КУ́МІВ мова, мове.

Прикм. до кум1. Приклади
  • Родина – кумового наймита дитина. (приказка)
  • Перед репродуктором стоїть кумова мама (сімдесят три їй), .. держиться за стільця і підскакує. (Остап Вишня)
Який належить кумові. Приклади
  • Невтямки, мабуть, їй, яке то з кумового пива буде диво, а не озивається і не пита. (Марко Вовчок)
  • Прийшов Химчек у потік, підходить до кумового оседку [житла]. (Г. Хоткевич)
  • Кролятник кумів оминув [Реп'ях], до власної хати додибав. (Люко Дашвар)

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.