КОНФРОНТАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОНФРОНТА́ЦІЯ

Протиборство, протиставлення соціальних систем, ідейно-політичних принципів і т. ін.; зіткнення (у 3 знач.). Приклади
  • Орієнтованим на реформи членам уряду найчастіше доводиться вступати в конфронтацію зі своїм власним кабінетом і парламентською більшістю для стабілізації економіки. (з наук.-попул. літ.)
  • У 49 р. до н. е. Октавіан не відважився правити державою одноособово, тим паче, що умови для єдиновладдя в країні не склалися – знову настав період конфронтацій, громадянських воєн, дестабілізації. (з навч. літ.)
  • Конфронтації, коли інтереси різні, неможливо уникнути. (з газ.)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.