КОНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
КОНА́ТИ а́ю, а́єш, недок.
Бути в передсмертній агонії; умирати (у 1 знач.).
Приклади
- Вже десять тухольців було ранених; вони конали від страшної гадючої отрути. (І. Франко)
- Дехто з людей упав коло гармат і хрипів, конаючи. (Ю. Яновський)
- Видно було, що товариш конає. (І. Багряний)
- Винен я чи не винен у тому, що Марина конає вiд сухот. (Р. Андріяшик)
- У своїх спогадах Артур Пепа сидітиме посеред цієї кімнати на табуреті і конатиме від власного серцебиття. (Ю. Андрухович)
- Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали. (Леся Українка)
- Конає в корчах всесвіт-вир В чеканні блискавки-удара. (В. Еллан-Блакитний)
- В хатi корчилась, беззвучно конала тиша. (Є. Гуцало)
Зазнавати нестерпних мук; страждати.
Приклади
- Бачив він [Т. Шевченко].., як його рідні брати та сестри конали на панщині, в неволі.... (Панас Мирний)
- [Козаки:] Ой лучче б ми, запорожці, Круту гору лупали, .. Круту гору лупаючи, Сіли б, одпочили, А у тюрмі конаючи, Трохи не згинули. (І. Нечуй-Левицький)
- Чи зможу я, конаючи в неволі, Тобі хоч краплю щастя принести? (І. Гнатюк)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.