КИДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КИ́ДАТИ аю, аєш, недок., КИ́НУТИ, ну, неш, док.

кого, що, чим. Махнувши рукою (руками), примушувати летіти, падати те (того), що (хто) є в руці (в руках). Приклади
  • Злий і спустошений, приходив [Сафрон] додому, кидав шапку в куток. (М. Стельмах)
  • Вогонь знищив побиту дошку, прикриту Заліщиками, в яку ми дозволяли відвідувачам кидати ножі для полегшення. (Т. Прохасько)
  • – Шабаш! – кинувши шапку об землю, крикнув Грицько. (Панас Мирний)
  • Чудо-риба вмирає на березі, та надійде казковий рибалка, і пожаліє рибу, і кине її в море. (О. Бердник)
  • Десь на заметах стогнав вітер і кидав у шибки сухим снігом. (П. Панч)
безос. Приклади
  • З перебільшеною увагою струшував солодко-пахучі квіточки акації, що вітром кинуло на парчеву ковдру хворого. (Н. Королева)
Опускати, занурювати в рідину. Приклади
  • Миру над світом сіяє маяк, Тим-то спокійно свій невід рибак Кидає в море, що піниться й грає. (М. Рильський)
  • Коли ж він [мішок] наповнюється до гички, два чоловіки зашивають його шкіряними дратвами, тягнуть на берег і, припнувши на довгий мотуз до човна, кидають у воду. (М. Сиротюк)
Викидати. Приклади
  • Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Надя .. поглянула на черепки, далі зібрала їх всі в одну руку і кинула за вікно геть у садок.... (Леся Українка)
перев. безос. Сильно хитати, гойдати; підкидати. Приклади
  • Машину кидало з боку на бік, черкало об стовбури дерев. (Іван Ле)
  • Астроплан в цей час жорстоко кидало з боку на бік. (В. Владко)
що, перен. Спрямовувати, поширювати (промені, світло, тінь і т. ін.). Приклади
  • Багряне проміння кидало червоні відблиски на завіяні снігом дахи будівель. (С. Добровольський)
  • Сонце мирно кидало на майдан перед сiльрадою жмути свiтла й тепла. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Так сонце після хмарної години, Коли на землю кине промінь свій, – Радіють люди й звірі, а рослини З'являються в барвистості новій. (В. Самійленко)
  • Тепер ще квітка дійсності надією цвіте, не кидає ще тіні дерево зневіри. (Б.-І. Антонич)
що, чим. Швидко звертати кудись (очі, погляд); дивитися. Приклади
  • – Не піду, бігма, не піду, – забормотіла та [жінка], кидаючи полохливо чорними очима на всі боки. (Леся Українка)
  • Отаман тільки помаленьку кивнув головою.., кинув гордим оком по всіх бурлаках. (І. Нечуй-Левицький)
  • Батько знишка шепнув щось матері, і діти бачили знову, як зразу здригнула вона й полохано кинула погляд на гостя. (С. Васильченко)
що і без прям. дод., перен. Швидко, часом недбало казати, висловлювати (репліку, слово і т. ін.). Приклади
  • – Засукуй рукава! – коротко кидав жандар.... (М. Коцюбинський)
  • Від бочки сильно пахло нагрітою смолою, і Вертутій покваплював тих, що підходили, коротко кидав їм: – Отам залягайте, в ровах. З двох боків луговини. (В. Близнець)
  • Тоді поволі підводжуся, мию горнятко і кидаю: “наразі”. (С. Андрухович)
  • Цей момент використав Вагилевич і кинув репліку, яка зовсім не стосувалася розпочатої Яковом теми. (Р. Іваничук)
  • Вiдступаючи i поправляючи рукою зачiску, вiн кинув: – Заходь. (Р. Андріяшик)
У сполуч. з деякими іменниками означає – робити те, що виражене відповідним іменником. Приклади
  • [Леся:] Перед загрозою смерті вона кидає прокляття цареві. (Л. Смілянський)
  • Чоловіки реготали, кидали жарти. (М. Томчаній)
  • Зрідка він кидав униз короткі поради. (О. Гончар)
  • До нас підходять їхні пастушки, а ми їм жарту кидаєм пучок. (Д. Білоус)
  • Чужинця шани ждатимеш дарма – В твій слід він кине сміх-погорду! (Д. Павличко)
кого, що. Залишати кого-, що-небудь; покидати. Приклади
  • – Ще ніколи не кидав я рідного села. (М. Коцюбинський)
  • Товариші його не кидали. (І. Багряний)
  • Ось інший знайомий художник кидає все на світі й опиняється чомусь аж у Таллінні. (Ю. Андрухович)
  • Не в шовки, але одягалися. Кинути село їй було лячно. (Б. Харчук)
  • Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. (Т. Шевченко)
  • [Маруся:] Душа моя знемагає, сила мене кидає. (Панас Мирний)
перев. з інфін. Переставати робити що-небудь, займатися чим-небудь. Приклади
  • Чи важко буде обслуговувати цього мирного, культурного інваліда, що не кидає працювати. (Д. Гуменна)
  • Любий хлопчику..! Кинь обручиком гратися. (М. Шеремет)
  • Отож кинь летунство. (Р. Андріяшик)
  • Хворим на виразку шлунка конче потрібно кинути палити. (з наук.-попул. літ.)
кого, що. Посилати, направляти когось, щось куди-небудь. Приклади
  • Він з розгону кидає снаряд у сизодимчастий гвинтовий отвір. (М. Стельмах)
  • Лінію кордону виписали так, аби зручно було кидати в наступ танки. (із журн.)
  • Тепер ми знаємо, хто такі “чорні свитки” – це мобілізовані в 1943–1944 роках українські чоловіки, яких майже без зброї, навіть не переодягнувши, кидали в наступ. (з газ.)
  • Капітан Чумаченко кинув штурмові групи в атаку. (О. Гончар)
кого. Переводити з одного місця в інше. Приклади
  • Він усе ще був напіварештантом, засланцем, якого уряд міг кидати з місця на місце, як йому сподобалося. (І. Франко)
  • Вчителя кидали з села в село. (Г. Хоткевич)
кого. Ув'язнювати; відправляти, саджати (до в'язниці). Приклади
  • Кармалюка не раз кидали у в'язницю, засилали на каторгу в Сибір, звідки він утікав. (з наук.-попул. літ.)
  • Вартові провели її у вогкий підвал і кинули в одиночку. (В. Кучер)
  • Давид наказав осліпити Василька й кинути в тюрму, заволодівши його містами й землями. (з навч. літ.)

кидала

Той, хто чинить шахрайство, обман.

КИДА́ЛО

Див. кида́йло.

КИДА́ЛА

Див. кида́йло.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.