ЗНАЮЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗНАЮ́ЧИЙ а, е, заст.
Те саме, що зна́ючий.
Приклади
- А баба Мокрина – то була собі така знаюча баба, на все село знахарка. Чи в кого яка хвороба, чи в чоловіка що пропало .. – всі до неї, до тієї баби Мокрини йшли. (Б. Грінченко)
- Дід був такий завзятий, що як піде на спор [спір], то хоч чого й не знає, то скаже – знаю, а часом і своє вигадує і так до ладу приткне, що зіб'є з пантелику й знаючого. (О. Стороженко)
ЗНА́ЮЧИЙ а, е, розм.
Який знає свою справу, обізнаний із чим-небудь, вміє щось робити.
Приклади
- Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк. (Д. Ткач)
- Викладачі все люди освічені, знаючі. (О. Гончар)
- – На світі багато розумних і знаючих людей, проте вони, на жаль, ще й суєтні. (О. Шугай)
- Переїздив попри те поле один знаючий парубок. (Ю. Винничук)
у знач. ім. зна́ючий, чого, ч.; зна́юча, чої, ж.
Той (та), хто добре обізнаний із чим-небудь, досвідчений.
Приклади
- Стяг мій обійшов поле бою. І найкращі воїни поранені вражою рукою. То чому ж мовчите, “знаючі”? Чому закрилися пилюкою книг від поля битви? (О. Бердник)
- – Це мої засуви, – сказав він тремтячим від холоду голосом. – Не так легко і знаючому відчинити. (Валерій Шевчук)
ЗНА́ЮЧЕ розм.
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.