ЗЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗЛОМ у, ч.

Дія за знач. зломи́ти 1, 4 і стан за знач. зломи́тися 1; злам (у 1 знач.). Приклади
  • Усі двері й вікна на терасу та до кімнат принцеси були позамикані. Ніде ні сліду злому замків. (В. Винниченко)
  • Слабкість системи безпеки гаджетів потенційно може надати зловмисникові час на злом для отримання доступу до відомостей, облікових записів електронної пошти і, ймовірно, банківських рахунків користувачів. (із журн.)
Місце, в якому що-небудь зломлено; злам (у 2 знач.). Приклади
  • На нерівному зломі у звивистих тріщинах і заглибинах уламка виднілася незвичайна бура плісень. (В. Владко)
  • Язичок наскрізь проіржавленого замка [на скриньці] і другу завіску зламано нещодавно – метал на зломі навіть не потьмянів. (М. Дашкієв)
  • Майбутнє – центр думок, настро#їв, Майбутнє – збіг життя і марень, Пройшов немало гір і зломів, Я їв і галушки, і камінь. (М. Семенко)
  • Виблискують зломами кришталю прохолодні й співучі джерела. (Н. Королева)
Поворот, згин чого-небудь під кутом; злам (у 4 знач.). Приклади
  • Трохи розтулені губи посохли й застигли в такому неповторному зломі, немов опалила їх блискавка, вдаривши з неба. (О. Довженко)
  • Внизу сутеніло, а вгорі, за темною смугою лісів, здіймались крутими зломами вершини гір. (П. Колесник)
  • Сонце зайшло, але захід іще червоний. На червоному тлі вирізьблюються рухливі й ритмічні зломи пташиних крил. (А. Шиян)
  • Губи йому потріскалися, обличчя стемніло, лущилося, чорні, з крутим зломом брови поруділи, вигострилися. (Ю. Мушкетик)
перен. Рубіж, перехідна межа. Приклади
  • На зломі романтизму і реалізму посуворішала муза нашого поета [Тараса Шевченка]. (В. Русанівський)

ЗЛО зла, с.

Що-небудь погане, недобре; протилежне добро. Приклади
  • Не платіть злом за зло або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на все це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Лисиця так Сові казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить; В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! (Л. Глібов)
  • Огнище те – любов до країни своєї, до свого народу; світло – то ідея, що дала зміст життю, то свідомість своїх обов'язків; тепло – віра в перевагу добра над злом, правди над кривдою, світла над темрявою.... (М. Коцюбинський)
  • – Бідні були, скажу, і дуже сердиті, бо зла назбиралося на нашу голову сила-силенна за сотні літ.... (О. Довженко)
рідко мн. зла, зол. Нещастя, лихо, горе. Приклади
  • Лети ж, моя думо, моя люта муко. Забери з собою всі лиха, всі зла. (Т. Шевченко)
  • Отже, з усіх зол нам треба взяти менше, аби потомство нас не проклинало. (Г. Хоткевич)
  • Війна для тата була злом з усіх зол і мірилом усіх мірил. (Г. Тарасюк)
Почуття роздратування, гніву, досади; злість; розлюченість. Приклади
  • Він, не знаючи, куди подіти зло, що поволі заливає його, напався на Марка, що той буцімто погано ганяє волів. (Григорій Тютюнник)
  • Поспішають дружинники, бо кожен з них носить у серці зло на ворога. (А. Хижняк)
  • Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. (М. Вінграновський)
  • Не тримаю на них зла, бо моє зло – моя кара, що обертається чужим злом проти мене. (А. Дністровий)

ЗЛО присл.

Злісно; зле. Приклади
  • – Що ти кажеш? – спитав дячок. – То кажу, – зло усміхнувся той, – що інший страждає, а другий здається. (М. Хвильовий)
  • Ніяково почувала себе дівчина й тоді, коли він при ній ганив і зло висміював своїх товаришів-художників. (В. Козаченко)
Розлючено, сердито. Приклади
  • – Подивися на свою кралю!.. Бач, як її нарядили! – зло гукала прикажчикова жінка. (Панас Мирний)
  • А чоловіки хором: – Кажеш, землеміри вже наїхали? – Да, плани вже складають. – Диво! А в нас... – хтось лайнувся зло і сплюнув. (А. Головко)
  • – Ей, хазяї, напоїть Тихоню! – вигукнув Петрик, зло прицвьохнувши батіжком. (В. Земляк)

ЗЛИЙ зла, зле.

Сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер). Приклади
  • – О сину!.. Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (І. Котляревський)
  • [Явдоха:] Скільки ти не знай, а як у тебе серце зле, то й те, що знаєш, – не на добро воно людям, а на лихо та на безголов'я піде. (Панас Мирний)
  • Він, як і всі його предки, що споконвіку жили над Дніпром, вірив у те, що на світі є боги добрі і боги злі. (С. Скляренко)
у знач. ім. злий, зло́го, ч.; зла, зло́ї, ж. Злобна людина. Приклади
  • І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть. (Т. Шевченко)
Сповнений злості, гніву, сердитий на кого-, що-небудь. Приклади
  • Кіт Вовкові сказав: .. “Біжи ж, аж ген живе Трохим!” “Трохим? боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко!”. (Л. Глібов)
  • Зайшов [генерал] до хати розчервонілий, злий, навіть не привітався до Устима. (В. Кучер)
  • – Всі на мене злі, а я ще зліший, – засміявся Джмелик. (Григорій Тютюнник)
  • Хазяїн не знає, який я йому подарунок готую, він теж у нас надто нервовий та злий останнім часом. (А. Кокотюха)
Надзвичайно лютий, хижий, кровожерний (про тварин). Приклади
  • Син кинувсь до неї, мов злий, роздратований півень. (І. Нечуй-Левицький)
  • Бачить хлоп, що сам не зможе Злого лиса доконать, Ось почав він, що є сили, Жінку з хати викликать. (І. Франко)
  • [Сербин:] На калині тій між темними вітами злая гадина в'ється.... (С. Васильченко)
Який має лютий характер. Приклади
  • Кінь нашорошив вуха, нервово затупцював на місці і тихо, погрозливо заіржав. – Бач, який злий, – сказав капітан, – погляньте на нього. (П. Загребельний)
Викликаний, пройнятий злістю, злобою, злорадством. Приклади
  • Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. (Номис)
  • [Олеся:] Коли ж тут раптом обхопить, мов перевеслом, інша глумлива та зла думка. (М. Кропивницький)
  • Працюй же, друже мій, у людство вір, Грудьми ставай назустріч злій погрозі. (М. Рильський)
  • – То почекай, Любо, щось маю сказати! – пізно схоплюється Салоган. – А ви своїй жінці скажіть! – з-за плеча кинула злий смішок. (М. Стельмах)
У якому виявляється жорстокість, нещадність. Приклади
  • Пан слідчий глибоко переконаний, що вони .. не мали злого наміру вчинити перед державою злочин. (С. Чорнобривець)
Який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий. Приклади
  • Залаяла [Дідона] Енея так: .. Щоб доброї не знали долі, Були щоб з вами злії болі, Щоб ви шаталися повік! (І. Котляревський)
  • А там десь геть її дочка мала В гарячці злій без пам'яті металась. (М. Старицький)
  • [Едіта:] Вчителю шановний! Ви не одійдете від мене в гніві, не завдасте такої злої кари мені за необачність мого сина. (Леся Українка)
  • Він коло неї [полонянки] все блукає, Кляне він долю в злій журбі.... (М. Терещенко, пер. з тв. О. Пушкіна)
Поганий, несприятливий (про певний період). Приклади
  • Він вважав для себе цей рік злим. (Н. Рибак)
  • Ми удвох дивились “Катерину”. Слухали тяжкі її жалі, День її недовгий, злу годину В давнім, у Шевченковім селі. (А. Малишко)
  • – Злі часи настали! – почувся голос, і мама оглянулася. По голосу не можна було впізнати, хто це сказав. (І. Чендей)
Нещасливий. Приклади
  • Зле безталання Зострінеться всюди, І на шляху, і без шляху. (Т. Шевченко)
  • На якусь мить їй навіть привиділось, що це він і є, що це їх разом зла доля закинула в цю страхітливу пастку [полон]. (Ю. Бедзик)
  • Це був злий, несправедливий присуд долі, який упав саме на цей шмат Божої землі. (Ю. Мушкетик)
Який містить у собі або несе людям зло; згубний. Приклади
  • – Жінко, пильнуй їх [синів], вони на дуже злій дорозі. (І. Франко)
  • На злото в трюмі – жде казна. Тебе, корсара, – зла тюрма. (Ю. Яновський)
  • Про що я думала тоді, коли злий фатум уже зависав над нами. (В. Шкляр)
Який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий. Приклади
  • Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі.... (М. Коцюбинський)
  • За вікном гуде тільки вітер злий. (В. Сосюра)
  • Жахів спиняючи гонитву і сили стримуючи злі, ми ведемо невтомну битву за мир народів на землі. (М. Упеник)
  • Тільки б материні рукавиці надіти, бо вгорі вітер злий, геть руки застуденіють, не втримаєшся. (В. Дрозд)
розм. Шкідливий, отруйний. Приклади
  • Зо злої трави не буде доброго сіна. (Номис)
  • – Візник вилаявся. – Зі злої трави лихе й сіно. (Р. Андріяшик)
  • Зле сім'я.
  • Злий кукіль.

ЗЛЕ присл.

Те саме, що зло2. Приклади
  • Василь Гнойовий різко відкидає сокиру на траву й зле питає: – Хто така? (Є. Гуцало)
  • – Здається, ти знаєш їм ціну, – досить зле кинув Антон. (О. Тесленко)
  • Дорогою ми мовчали, при цьому, здається, мовчали зле. (Ю. Андрухович)
  • З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети. (А. Головко)
Погано, недобре. Приклади
  • Віз перевернеш, сніп зле зв'яжеш – Три шкіри спустять гайдуки. (І. Франко)
  • [Бабуся:] Хай занадто не белькоче [Індик], Крил без толку не волоче, Бо розсердиться Ведмідь, І скінчиться зле обід. (О. Олесь)
  • Підрісши, Марта ніколи не думала зле ні про матір, ні про батька. (Б. Харчук)
  • Сьогоднi перемив увесь посуд, на працю через те спiзнився, а вона тiльки й сказала, мовляв, ти зле вичистив пательню. (О. Забужко)
у знач. ім. зле, зло́го, с. Те саме, що зло1 1. Приклади
  • [Кнур:] Хіба ж я чого лихого їй жадав, хіба ж я зле замишляв? Я ж хотів, як краще.... (Панас Мирний)
  • – Вчора звів одного на зле, сьогодні другого, завтра третього. (Є. Кротевич)
  • – Не годиться у цей весільний день згадувати зле.... (І. Пільгук)
  • – Чого він не відвертається від того, хто робить другому зле, а сам гараздує? (М. Матіос)
  • – Бачите, як говорити по правді.., не майте цього за зле. (Л. Кононович)
у знач. пред., кому і без дод. Про несприятливі, погані умови, обставини життя і т. ін.; погано. Приклади
  • – Йому не вгодиш; переступи – зле, не доступи – зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський)
  • – Спасибі тобі, могутній пане. Нічого не бажаємо, лиш волі... Пусти нас... – Хіба вам зле в мене? (А. Чайковський)
  • – Чи хутко поїдемо звідси? – питався він. – А хіба що? – Як собі хочете, а мені тут зле. (Ю. Смолич)
у знач. пред., кому і без дод. Про поганий фізичний або моральний стан людини. Приклади
  • Я стаю на хвилинку, щоб тільки перекласти шинку на другу руку, і відчуваю раптом, що мені зле. (І. Микитенко)
  • Федько вже те не бачив, йому потемніло в очах і стало зовсім зле. (Є. Доломан)
  • Так тобі кепсько, так тобі зле, що й сказати не можна. (В. Нестайко)

ЗЛАМ у, ч.

Дія за знач. злама́ти 1, 4 і стан за знач. злама́тися 1, 3–6. Приклади
  • Деревина ясена характеризується міцністю на злам і стиснення. (з навч. літ.)
Місце, в якому що-небудь зламано. Приклади
  • На Дону .. коловся лід і павичевим пером виблискував на свіжих зламах. (Григорій Тютюнник)
  • В руках він стискав ще не обстругану палицю: з одного боку свіжо білів злам, з другого – звисало коріння. (А. Дімаров)
  • Плитки, сформовані з добре відмоченої глини, в зламі мають білий або біло-рожевий колір. (з наук.-попул. літ.)
Часткове або повне порушення цілості кістки в людей і тварин; перелом. Приклади
  • При зламах кісток, а також туберкульозі кісток роблять обкладання з пасти коренів живокосту. (з наук.-попул. літ.)
Поворот під кутом, вигин чого-небудь. Приклади
  • Рисунок людської рішучості і волі У зламі їхніх губ, в простім вогні очей. (М. Бажан)
  • На зламі траншеї Черкасов спіткнувся і мало не впав. (В. Собко)
  • Ось гострий злам на бровах поступово вирівнявся, а очі ледь помітно усміхнулися. (М. Руденко)
  • Злам стіни сараю і великої голуб'ятні створювали затишний закапелок. (Ю. Логвин)
перен. Різка зміна, крутий поворот у розвитку чого-небудь. Приклади
  • Знав він і те, що в хвилини вагань і зламу настроїв зайва віддана людина багато важить. (З. Тулуб)
  • Настали дні великого історичного зламу. Наші війська вели наступальні бої, наближаючись до української землі. (Л. Дмитерко)
  • Улас відчував, що в його душі назріває великий злам. (Григорій Тютюнник)

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.