ЗАГАДУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАГА́ДУВАТИ ую, уєш, недок., ЗАГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

Намагатися знайти відповідь на що-небудь задумане за якимись прикметами або ворожачи на картах, воскові і т. ін.; ворожити. Приклади

Батько прикладає руку до бороди, щоб витягнути бджолу, а Дарина загадує собі: розчавить комаху – пропаде і її, Даринине, життя. (М. Стельмах)
– Ось я синкові загадаю, Поворожу і попитаю, Йому що буде, розкажу; Я ворожбу такую знаю. (І. Котляревський)
– Ну, Марусю, загадай, Віск на воду виливай; Що там виллється – пізнай, Як живе твій милий. (Л. Боровиковський)

що і без прям. дод., зі спол. щоб, з прийм. до, на, з інфін., розм. Давати завдання, наказ, розпорядження, закликати до чого-небудь або кудись. Приклади

Він почне про господарство що говорити матері, яке діло загадувати, ми візьмемось робити щиро. (Марко Вовчок)
Увечері бородатий прикажчик ходив від хати до хати – загадував, щоб на завтра жінки були той палац мазати. (Панас Мирний)
Настала осінь. Почали загадувати до школи. (М. Коцюбинський)
Аж ось одного дня почали загадувати на сходку, та щоб ішли не тільки чоловіки, а й жінки. (П. Панч)
Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелашці гребти сіно, а Лаврінові косити ячмінь. (І. Нечуй-Левицький)
Настануть жнива, загадає хазяїн, і мусиш іти, а своє, як знаєш, хоч і вночі збирай. (І. Цюпа)

що. Пропонувати, давати завдання, ставити питання і т. ін. для розв'язування, вирішення. Приклади

Спершу загадували [хлопці] про місяць, про зорі, про сонце, а далі й усякі інші. (С. Васильченко)
[Котя:] Ви багато загадуєте на урок. (І. Микитенко)
– Все ти хочеш осмислити, всьому знайти причини... А я вже давно відмовилася загадувати собі загадки. (М. Руденко)
– Як мені з ним бути, Іване Тарасовичу, з Гребенюком?.. – Оце загадала я вам загадку, – вимушено посміхнулась Яворська. (С. Журахович)

що і без дод. Задумувати, планувати що-небудь на майбутнє. Приклади

[Мартин:] Не загадуй наперед, що буде, а живи тим, що .. є! (М. Кропивницький)
Тільки-но гаснуть коло куренів кабиці й стареча лагодиться загадувати спокійні сни, тоді над балкою прокидається молода пісня. (С. Добровольський)
Прождав я з місяць, а далі загадав собі так: ще тиждень пожду, а тоді заберу з собою жінку з сином – і в гори. (І. Муратов)
Дівчина побачила зорю, що падала, і встигла загадати, поки зоря розсипалася на вогняні скалки: – Хай полюблю.... (В. Дрозд)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.