ВСЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВСЕ

Див. весь1.

ВСЕ (УСЕ́), присл., розм.

Постійно, завжди. Приклади
  • Буряк .. на дорозі не росте, а все в огороді. (Номис)
  • [Мавка:] Мені здається, що жила я завжди... [Лукаш:] І все така була, як оттепер? (Леся Українка)
Досить довго. Приклади
  • Вона все ходить, з уст ні пари. (Т. Шевченко)
  • Загін усе йшов і йшов, ішов і йшов, і не було краю лісові. (Ю. Яновський)
Скрізь, усюди. Приклади
  • Стояв у неї на городі В кострі на зиму очерет; Хоть се не по царській породі, Та де ж взять дров, коли все степ. (І. Котляревський)
  • Тут [у робітничому висілку] .. будиночки все нові і кінотеатр модерний. (О. Гончар)
До цього часу, до сих пір; досі, і досі. Приклади
  • Вже й вулиця розлетілась, як і злетілась, а дівчина все не виходила. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Усе чикаєтесь, чикаєтесь з водокачкою, поки морози не вдарять! – сердито глянувши на незакінчену водокачку, пробурчав Большаков. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Скажи мені, Дніпре, які вітровії Все кличуть тебе крізь степи та гаї? (М. Вінграновський)
у знач. спол. Уживається звичайно разом з “а”, “та” в значенні все-таки. Приклади
  • Латин сей, хоть не дуже близько, А все Олимпським був рідня. (І. Котляревський)
  • Ну що ж, сьогодні я вже не засну. Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата. (Л. Дмитерко)
у знач. підсил. част. У сполученні з порівняльним ступенем прикметників і прислівників указує на поступове збільшення вияву дії, якості і т. ін. Приклади
  • Чим більше він [городничий] наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав. (Панас Мирний)
  • Птиця спускалась усе нижче та нижче. (І. Нечуй-Левицький)
  • Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою. (М. Коцюбинський)
  • Все ближче пісня. (П. Тичина)

ВСЯ

Див. весь1.

ВСЬОГО́ (УСЬОГО́), присл.

Разом, загалом, у цілому. Приклади
  • Брали [зерно], правда, не важивши. Хто скільки здужав на собі понести. А всього, вважай, сот до двох пудів. (А. Головко)
  • Підрахунки свідчать, що той шар гумусу, котрий маємо і яким користуємося, нагромадився всього за десять-дванадцять тисяч літ.... (О. Бердник)
у знач. част. У сполученні з числівниками вказує на обмеження кількості; не більше; лише, тільки. Приклади
  • Петро знову задумався – і пригадалася йому жінка, котру він колись давно, ще невеличким хлопчиком, всього одним-один раз бачив на віку.... (Панас Мирний)
  • – Я буду там усього кілька днів і повернуся назад. (Ю. Смолич)
  • Від Келеберди до Андрiєвого села було всього тридцять кiлометрiв. (П. Загребельний)

ВЕСЬ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ.

Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю. Приклади
  • Покладіть на Нього [Ісуса Христа] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Ой сину, мій сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! (Т. Шевченко)
  • Річка – не калюжа. Води ще стане на ввесь вік! (Л. Глібов)
  • Від усієї картини віє чимось пісенним. (О. Довженко)
  • Сусід мій увесь час, мабуть, спостерігав мене збоку, бо коли я несподівано до нього звернувся, він аж кинувся. (П. Колесник)
Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. Приклади
  • Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах весь був. (І. Котляревський)
  • Дівчинка протирає очі, зиркає ними ще вся уві сні, в солодких видіннях. (А. Хижняк)
  • Вигуки надають емоційного забарвлення всьому висловлюванню. (з наук.-попул. літ.)
всі, всіх, мн. Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного в нерозривному зв'язку з іншим. Приклади
  • На лівій руці всі пальці трусились безперестану, навіть тоді, як він спав. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи?! – гукав усіма, які знав, мовами розгніваний Чипаріу. (Ю. Смолич)
  • Рубін одягся, як і всі учні. (І. Сенченко)
у сполуч. з кільк. числ. Указує на повну кількість, виражену цим числівником. Приклади
  • Він знає всі вісім вітрів, як братів рідних, розуміє мову неба і моря. (М. Коцюбинський)
  • Дюваль підніс револьвера й .. випустив всі шість куль в те місце, де шелеснуло гілля. (М. Йогансен)
у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. Приклади
  • Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута. (М. Коцюбинський)
  • Я прагну усю мою тугу В єдинеє слово зложить. (Леся Українка)
у знач. ім. все, всього́, с. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку. Приклади
  • Упоравшись зо всім, присів, понурив голову та й задрімав собі. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха. (Леся Українка)
  • Все палало кругом... Скаженіли охриплі гармати.... (В. Сосюра)
всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку. Приклади
  • Сього чоловіка всі поважали змолоду. (Марко Вовчок)
  • Сіли обідати. Усі мовчки їли. (Панас Мирний)
все, мн. всі. Уживається як узагальнювальне слово при переліку. Приклади
  • [Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! .. Обличчя, постать, очі – все, усе я бачила вже десь давно!... (І. Карпенко-Карий)
  • Собаки й вівчарі твої, Усі ви – вороги мої: Од вас мені життя немає.... (Л. Глібов)
при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполучення способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії. Приклади
  • [Хома:] Іде хтось там? Ні, хтось гукає?! Куди ж подітися мені? .. (Тіка [тікає] з усіх ніг). (М. Кропивницький)

ВЕСЬ і, ж., заст., уроч.

Село. Приклади
  • А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало. (Т. Шевченко)
  • І йшла Малуша з лісу до лісу, від весі до весі. (С. Скляренко)

ВВЕСЬ

Див. весь1.

Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.