ВИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИ́ТИСЯ в'ю́ся, в'є́шся, недок.

Обвиватися, плестися навколо чого-небудь, по чомусь (про рослини). Приклади
  • Отут, бувало, із-за тину Вилась квасоля по тичині. (Т. Шевченко)
  • Густо-зелений плющ вився по кам'яній стіні. (В. Кучер)
  • Сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, в'ється низом колюча ожина. (О. Гончар)
  • Під вікна вився виноград зелений, Немов землі несказані думки. (М. Вінграновський)
Закручуватися кучерями або бути кучерявим, непрямим (про волосся). Приклади
  • Чорне кучеряве волосся .. чудовно вилося коло білого чола. (Панас Мирний)
  • Коло вух і на шиї [молодички] вилося, вибившися з-під очіпка, непокірне русяве волосся. (Б. Грінченко)
  • Кучері ясні та легкі вилися над чолом лагідним. (Леся Українка)
Робити звивисті рухи. Приклади
  • Гадюки вилися клубками. (І. Котляревський)
  • Ох, як там коні в'ються, що рвучкі, що грізні! (К. Гриневичева)
Вигинатися, корчитися. Приклади
  • – Ой! Ой! Ой! – стогнав Ґава, держачися за литку правої ноги і в'ючися по землі. – Ой, болить! (І. Франко)
  • Вітя стогне й в'ється од подвійного болю – морального й фізичного. (С. Васильченко)
  • Вона вилася на постелі, як навіжена, з болю й колотьби. (П. Козланюк)
Рухатися навколо чого-небудь; крутитися, обертатися. Приклади
  • В контору артілі вбіг Прокіп: картуз на потилиці, черемхове пужално так і в'ється в руках, обличчя розгублене, піт очі заливає. (Григорій Тютюнник)
  • Веретенце завжди в'ється тихо .. Скільки ж ти напряла, Стоянихо, за свої літа тонкої пряжі? (П. Воронько)
Рухатися закручуючись. Приклади
  • Виють і в'ються мотками безконечних, поплутаних білих дротів завірюхи. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Богдан цапнув рукою по воді й ухопився за тверде, мов дерев'яне, змійовисько линви й почав тягти його.., коли ж натяг, загріб у той бік, звідки вилася линва. (І. Білик)
Протікати, пролягати, маючи звивисту форму (про річку, дорогу і т. ін.). Приклади
  • Там, де Ятрань круто в'ється, З-під каменя б'є вода – Там дівчина воду брала, Чорнобрива, молода. (з народної пісні)
  • Вузенькі, майже невидні стежки в'ються між золотистою пшеницею. (О. Кобилянська)
  • Білою змією в'ється дорога. (Г. Хоткевич)
  • Балка була продовженням долини, де тихо вилась річка Уга. (О. Копиленко)
  • Стежка вилася по зелених левадах з ясно-білими, у квіту, кущами калини. (В. Дрозд)
Літати, кружляючи в повітрі. Приклади
  • Столітні липи ожили: на кожній гілці, коло кожної квітки вилася .. бджола. (Панас Мирний)
  • Над церквою кричать стрижі. В синьому небі, в сліпучому зеніті вони в'ються зграями над гарячо-золотим хрестом. (І. Багряний)
  • Не раз і не два молоді гості, всі хороше повбирані, вилися роєм по блискучих світлицях та дорогих килимах. (І. Нечуй-Левицький)
Клубочачись, підніматися в повітря (про дим, пил і т. ін.). Приклади
  • Стовп пороху під небо в'ється. (І. Котляревський)
  • І всі ринуть туди, де хмарою в'ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум'я.... (М. Коцюбинський)
  • Вились високо вгору стрункі дими. (Василь Шевчук)
Колихатися, маяти в повітрі. Приклади
  • Люди, обличчя, одежина, .. в'ються по вітру стрічки дівочі різноцвітні. (Марко Вовчок)
  • Чи над лавами ще в'ється Корогва хрещата наша? (Леся Українка)
Часто перебувати біля кого-небудь, всіляко виявляючи свою увагу; крутитися. Приклади
  • Несе Галя воду, коромисло гнеться. За нею Іванко, як барвінок, в'ється. (з народної пісні)
  • [Наталка:] Коло мене хлопці в'ються І за мене часом б'ються. (І. Котляревський)
  • А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене, і щебечуть – мої соловейки. (Марко Вовчок)
  • Біля мене всі товчуться – І веселі діти в'ються. (Л. Глібов)
  • – Зацвітає наша Марія, мов калина, в'ються біля неї парубки. (В. Кучер)
перен. Бути відчутним, безперервно виявляючись (про почуття). Приклади
  • В його серці туга в'ється. (Леся Українка)
  • – Хто ж вона? – злився [Яків] на гордовиту дівчину і чув, що, крім злоби і цікавості, щось інше вилося навколо серця. (М. Стельмах)
перен. Звучати переливчасто. Приклади
  • І ось раптом .. почув він тиху музику, яка так довго і невловимо вилась круг його вуха. (М. Коцюбинський)
  • Тужить та в'ється в яру дівочий спів. (С. Васильченко)
  • І нова пісня виплива, як цвіт, Колишеться, і в'ється над степами, І плаче, ніби жалібний мотив У казці про калину та братів. (М. Рильський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.