ВИНУВАТЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВИНУВА́ТЕЦЬ тця, ч.
Той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь.
Приклади
- Обох молодих винуватців, що вже не знати чого сподівалися, зараз випустили з в'язниці. (І. Франко)
- Учні самі ревниво стежили за тим, щоб ніхто не пропустив навчання. На винуватця нападалися всім класом. (Ю. Збанацький)
- Вислухавши, як водиться, донесення стражника про суть провини того чи іншого шахрая, пристав зупиняв на винуватцеві свій важкий олив'яний погляд. (О. Гончар)
чого.
Той або те, хто (що) є причиною чого-небудь.
Приклади
- Винуватці тої катастрофи – два хлопчики літ семи-восьми та п'ятиліток-дівчинка – наче не чули сердитого материного поклику. (М. Коцюбинський)
- Люди завжди шукають винуватця свого нещастя, хай це буде і любима людина. (В. Гжицький)
- Тютюн – винуватець не лише злоякісних новоутворень, а й хвороб легенів, судин і серця. (з наук.-попул. літ.)
діал.
Боржник.
Приклади
- І прости нам довги наші, як ми прощаємо винуватцям нашим. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.