БЛАГОДІЙНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЛАГОДІ́ЙНИК а, ч.

кого, чий. Той, хто надає комусь допомогу, підтримку і т. ін.; добродійник. Приклади

[Залєський:] Хто тебе з Зільбером звів? Я. Так ти замість того, щоб дякувати мені, своєму благодійникові, одурив мене. (В. Собко)
Важко собі уявити, щоб Тарас не навідався до церковної парафії свого благодійника. (Василь Шевчук)
Даруйте мені, благодійники, світло істини. (І. Драч)
Ми – благодійники: утримуємо кілька дитячих будинків. (з газ.)

Той, хто займається благодійністю. Приклади

Так, наприклад, батько – відомий благодійник – заснував лікарню для селян. (з мемуарної літ.)
У день народження Андрея Шептицького пластуни вшановують пам'ять найпершого благодійника цієї молодіжної організації. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.