ЩУЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЩУ́ЛИТИ

Те саме, що мру́жити. Приклади

Низька карячкувата постать спинилась на хатнім порозі, переставила довгий ціпок з корою у хату і, спершись на нього, щулила очі. (М. Коцюбинський)
Тимко зітхнув і знову замріяно, але без особливої радості дивився на розкоші весни і вічну красу природи, щулив від сонця .. очі. (Григорій Тютюнник)
В цю хвилину двері розкрилися і мати, щулячи короткозорі очі, проказала: – Це ти, Олю? (Н. Рибак)

у сполуч. зі сл. вухо. Притискати до голови (про тварину); прищулювати. Приклади

Кінь уже стояв на ногах, позираючи в кручу, куди скотився віз, і боязко щулив вуха. (С. Чорнобривець)
“Невже переламав кістку?” – з жахом подумав Ромко, натискуючи на ногу коневі. Буланий сіпався й щулив від болю вуха. (О. Донченко)
* Образно. Ой, оддзвеніла тривожно чавунка, паровози далеко кричали... І напружено щулила вуха темна ніч над сумними кущами... (В. Сосюра)

у сполуч. зі сл. плечі. Піднімаючи, стискати. Приклади

Я вмію ходити, трохи щулячи плечі, і від того ноги мої здаються ще довшими, ніж є насправді. (з газ.)
– Все одно – страшно! – Уляна мерзлякувато щулить округлі плечі. (М. Стельмах)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.