СВАРКА — ТЛУМАЧЕННЯ

СВА́РКА

Гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами. Приклади
  • Ми перечули через людей, що зчинилась сварка між шинкарем і Чайченком і що вигнав шинкар Чайченка з шинку. (Марко Вовчок)
  • Зайшла в них жвава суперечка, Що незабаром в сварку перейшла, А там перекотилася і в бійку. (М. Рильський)
  • Сварка кінчилася тим, що Женя образливо вигукнула: “Ти не подруга мені! Не хочу більше тебе знати!” – і побігла. (А. Хижняк)
  • Старий Павло вийшов із хати, зачувши жінчин голос і сварку з синами. (О. Кобилянська)
  • Батько, зачувши сварку, люто накричав на них. (Григорій Тютюнник)
  • Їй навіть чудно, що з ковалихою вони часто у сварці. (М. Коцюбинський)
Грубі, образливі слова; лайка. Приклади
  • Дома його зневажали й били, на селі його били, від нікого не чув привітного слова, хіба тільки сварку. (Л. Мартович)
рідко. Нахваляння зробити кому-небудь прикрість, учинити зло; погроза. Приклади
  • Не дай же, боже, справдиться його сварка: з двору тебе, як дохлу собаку, викину..! (Панас Мирний)

СВАРКИ́Й

Те саме, що сварли́вий.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.