БЛУДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БЛУДИ́ТИ блуджу́, блу́диш, недок.

Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати (у 1 знач.). Приклади
  • Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила. (Т. Шевченко)
  • – Як почав ходить, як почав блудить, Де був – і сам не знаю. (Панас Мирний)
  • Йому здавалося, що десь близько свого села блудить. (С. Ковалів)
тільки 3 ос., перен. Поволі рухатися, водити в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший (про очі). Приклади
  • В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою. (І. Франко)
Раз у раз з'являтися і зникати. Приклади
  • Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка. (А. Головко)
діал. Помилятися, робити помилки. Приклади
  • Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято. (І. Франко)

БЛУДИ́ТИ блуджу́, блу́диш, недок., заст.

Вести розпусне статеве життя. Приклади
  • Молодою блудила, а тепер стала свята. (із журн.)
бібл. Відступати від Бога, порушувати Його повеління і заповіді. Приклади
  • Вони [ізраїльтяни] не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

блудило

Те саме, що блудник.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.