ШЛЮБОМ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
мати любовні зв'язки поза шлюбом
Правильніше:
скакати в гречку
Мова – не калька: словник української мови
занапастити життя нещасливим шлюбом
Правильніше:
утопити голову (головоньку, долю)
Мова – не калька: словник української мови
вінчатися
Правильніше:
брати шлюб; ставати під вінець; іти до вінця (до шлюбу); на рушник стати
Мова – не калька: словник української мови
шлюб по розрахунку
Правильніше:
шлюб задля вигоди
Мова – не калька: словник української мови
розірвання шлюбу
Правильніше:
розлучення
Мова – не калька: словник української мови
подружні стосунки; шлюб
Правильніше:
пута гіменея
Мова – не калька: словник української мови
повінчати
Правильніше:
дати шлюб; покласти вінець
Мова – не калька: словник української мови
іти під вінець
Правильніше:
іти до вінця (до шлюбу); ставати під вінець; ставати на рушник
Мова – не калька: словник української мови
заключити шлюб
Правильніше:
узяти шлюб; побратися; одружитися; спаруватися; зашлюбитися
Мова – не калька: словник української мови
громадянський шлюб
Правильніше:
цивільний шлюб
Мова – не калька: словник української мови
вступити в шлюб
Правильніше:
одружитися (побратися) з ким; шлюб узяти
Мова – не калька: словник української мови
вінчати
Правильніше:
давати шлюб; покладати вінець
Мова – не калька: словник української мови
вести під вінець
Правильніше:
вести до шлюбу (до вінця)
Мова – не калька: словник української мови
громадянський шлюб
Правильніше:
цивільний шлюб
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Громадський, громадянський, цивільний
Прикметник громадський, що походить від іменника громада, означає «належний до певного колективу людей»: «Громадських людей кликали цінувати» (Марко Вовчок); «Тут кінчалося місто і далі лежав уже громадський вигін, на якому стояли гамазеї з хлібом» (П. Панч). Прикметник громадянський вказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, що підлягає законам країни й виконує пов'язані з цим обов'язки. Від цього маємо вислови: громадянські права, громадянська війна, цебто війна різних класів одного суспільства, тощо.
Властиве українській мові слово цивільний, як і прикметник громадянський, відповідає російському гражданский, штатский: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільними перспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільному костюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті...» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо: цивільне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадське будівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільне законодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу, цивільний шлюб, а не громадянський шлюб, — на відміну від церковного шлюбу.
Властиве українській мові слово цивільний, як і прикметник громадянський, відповідає російському гражданский, штатский: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільними перспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільному костюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті...» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо: цивільне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадське будівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільне законодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу, цивільний шлюб, а не громадянський шлюб, — на відміну від церковного шлюбу.
Громадянський шлюб
Правильніше:
Цивільний шлюб