ЦІЛЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ціль досягнута

Правильніше: мети досягнуто
Мова – не калька: словник української мови

ціль виправдовує засоби

Правильніше: мета виправдовує (освячує) засоби
Мова – не калька: словник української мови

ставити собі за ціль

Правильніше: ставити собі за мету
Мова – не калька: словник української мови

преслідувати ціль

Правильніше: мати на меті; ставити собі за мету
Мова – не калька: словник української мови

поставити собі нелегку ціль

Правильніше: задати планку дуже високо
Мова – не калька: словник української мови

попасти в ціль

Правильніше: улучити в ціль; уцілити (поцілити) в що
Мова – не калька: словник української мови

переслідувати мету (ціль)

Правильніше: мати на меті (за мету)
Мова – не калька: словник української мови

мати вид на кого (на що)

Правильніше: важити (бити, цілити) на кого (на що); мати [певні] наміри (заміри) на кого (на що); рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого (на що); накидати оком на кого (на що)
Мова – не калька: словник української мови

влучити в ціль

Правильніше: попасти в яблучко
Мова – не калька: словник української мови

ставити собі за мету, знищувати на пні, задаватися метою, мета, переслідувати мету, знищувати на корені, ціль

1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)