ТОВАРИСТВО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Спілка, товариство, спільнота, угруповання і співтовариство

Перевірте вживання іменника співтовариство і в разі потреби використайте стилістично влучніші синоніми або замініть:

спілка, товариство — організація;

спільнота — об'єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами;

угруповання — група осіб, об'єднаних на основі спільності поглядів.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
співтовариство батьків дітей з особливими потребами спілка батьків дітей з особливими потребами
співтовариство мислівців товариство мислівців
світове співтовариство світова спільнота
літературне співтовариство літературне угруповання

Громада, товариство, світ і суспільство

Перевірте вживання іменника суспільство і в разі потреби замініть:

громада — група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів;

товариство — організація, заклад; спільне перебування з кимсь;

оточення, світ — люди, які оточують кого-небудь.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
член сільського суспільства член сільської громади
добірне, вишукане суспільство добірне, вишукане товариство
комерційне суспільство комерційне товариство
у суспільстві друзів в оточенні друзів

АЛЕ:

Без інтелігенції, без науки неможливий розвиток суспільства (Григорій Тютюнник).

панове, панно, пані, добродій, громадянин, мадам, товариш 2, шановні пані й панове, шановне товариство, вельмишановне зібрання, пан, звертання 2

Просимо розтлумачити правомірність уживання звертань пан, пані, панове на теперішньому етапі буття нашої спільноти.
За більшовицьких часів універсальною формою звертання було слово товариш. Щоправда, як в усній, так і в письмовій формах воно постійно еволюціонувало: «т. Вухналь», «тов. Вухналь», «товариш Вухналь Йосип Васильович». Усі різновиди прийнятої норми варіювалися залежно від того, хто і на якому щаблі стояв. Ніхто не наважувався звернутися до будь-кого зі словом пан, бо ризикував почути від якогось «гегемона» презирливе «пхе» – у ліпшому випадку, а в гіршому – потрапити «до д'ної ями»...
Зі словом громадянин частіше зверталися до тих, кого позбавляли громадянських прав або ж щоб дистанціюватися. Лексемою добродій краще було не послуговуватися, бо тоді людину сприймали як причетну до колишньої Директорії...
Слово мадам було лайливе. Ним обзивали, коли хотіли натякнути на сумнівні морально-етичні якості особи. Таке зміщення понять у вживанні слів-звертань, та ще й узятих з чужих мов, створило свій макаронічний стиль, щось на зразок «Эй, девушка в светлой кофточке!», «Эй, мужчина в темной шляпе!» Незрідка доводилося спостерігати, як до незнайомих зверталися «ніяк», тобто ставили запитання, висловлювали міркування начебто безадресно, у простір з надією, що хтось прийме це «на себе» і відповість чи втягнеться в розмову.
Лише на початку 90-х років лаконічне, милозвучне і найбільш відповідне саме українській спільноті звертання пан, пані, панове стало начебто набувати прав громадянства. Ці слова з притаманним їм стримано-емоційним і водночас найповнішим виявленням поваги зазвучали у побуті, в офіційних стосунках, у інших сферах.
Першими проти цього просто-таки з обскурантським запалом виступили законотворці, товариші народні депутати, колишні обкомівці. Вірні ідеям пролетарської солідарності їх підтримали ще зліші секретарі райкомів партії. Ну, а електорат – він і є електорат... Так швиденько і повернулися до вже звичного «ніяк». Так і кажемо, так і пишемо, як на сходняку – «Вухналь».
Можливо, є відповідна інституція, яка має регламентувати такі питання? Будемо вдячні, якщо повідомите нам про це.
З повагою, Борис Іванович Кульчицький, Київ-60, вул. Ольжича, 9-а, кв. 25.
Шановний Борисе Івановичу!
Сьогодні багато хто в Україні вже не хоче користуватися словом товариш, яке зганьбили більшовики (втім, воно зберігає своє термінологічне значення у військовій сфері), але й до звертань пане, пані, панно, панове люди не призвичаїлися, хоч дванадцять років живемо в незалежній державі. Не призвичаїлися, бо ніхто – ні владні структури, ні відповідні наукові установи та громадські організації – не пропагують цих форм, не роз'яснюють важливості їхнього застосування. Тому й чуємо часто у відповідь: «Та який я в біса пан...» або «Теж мені пани, на трьох одні штани...» А деякі мешканці нашої країни ще й досі перебувають у полоні облудних ідеалів радянської доби, категорично, агресивно виступають проти слова пан як форми звертання. І це тоді, коли її активно використовує увесь західний слов'янський світ, а також прикарпатський регіон України.
У документах форма пан уживається з ім'ям, прізвищем, назвою посади, тобто порівняно з добродій має виразне забарвлення офіційності. А до колективу людей, до аудиторії слухачів варто звертатися: панове, шановні пані й панове, шановне товариство, вельмишановне зібрання.
Інстанцією, яка може докладніше поінформувати вас з цього питання, є академічні інститути української мови та мовознавства. Їхня адреса: Київ-1, вулиця Михайла Грушевського, 4.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Дружки, товаришки, друзяки, товариство, компанія

«А потім знову зустрівся з дружками, і все пішло по-старому: п'янки, гульня, дебоширство», — читаємо в газеті і, поки не згадаємо російського слова дружок — дружки, не можемо добрати, про що йдеться. Адже в українській мові є тільки слово дружка, що означає «подруга або молода дівчина, яка бере участь у весільному обряді»: «Ой хвалилася гречаная панна своїми косами перед дружками» (Матеріали П. Чубинського); «Уранці йде Олеся дружок збирати» (Марко Вовчок). Російському дружок, що має іронічний відтінок, відповідає товаришок: «Що ж це твій товаришок — такий, наче причмелений?» (із живих уст). Коли йдеться про кількох людей, можна ще користуватися словами товариство («Веселе товариство». — О. Стороженко), компанія («Злі компанії і доброго чоловіка зіпсують». — М. Номис).
Із цього виходить, що у газетній фразі треба було написати: «А потім знов зустрівся з товаришками (або — зі своїм товариством, зі своєю компанією), і все пішло по-давньому...»
Є ще українське слово друзяка, якоюсь мірою воно теж відповідає російському дружок, а ще більше — російському дружище: «Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші!» (Панас Мирний).

Серед п'ятьох товариств

Правильніше: Серед п'яти товариств